Автоматичне поновлення на військовому обліку, нові правила сумісництва, додаткова відпустка для помічників вихователів і трудова книжка при прийомі на роботу: електронна чи паперова? Коротко про головне за тиждень 16.06.–20.06.2025

1. Електронна трудова чи паперова: що подавати при прийомі на роботу – пояснює Держпра
2. Звільнення на лікарняному: чи допустимо під час воєнного стану
3. Компенсація соцвідпустки на дітей: чи враховуються попередні роки при звільненні
4. Автоматичне поновлення на військовому обліку виключених: нові правила вже чинні
5. Сумісництво у роз’ясненні Держпраці: оформлення, відпустки, робочий час
6. Щорічна додаткова відпустка – помічники вихователів отримають до 14 днів

Електронна трудова чи паперова: що подавати при прийомі на роботу – пояснює Держпраці

Держпраці звертає увагу, що під час офіційного працевлаштування надання працівником паперової трудової книжки не є обов’язковим, якщо відомості про трудову діяльність вже внесено до електронного реєстру.

Нагадаю, що Реєстр застрахованих осіб автоматично поповнюється відомостями з різних джерел. Зокрема, інформація надходить:

1. із повідомлень про прийняття працівника, які роботодавець подає до ДПС – ці дані передаються до ПФУ автоматично;
2. з податкового розрахунку, зокрема з Додатку 5, що подається роботодавцем щомісяця;
3. через вебпортал ПФУ в електронній формі у вигляді XML-файлу, або шляхом оцифрування чи сканування паперової трудової книжки;
4. під час подання оперативних відомостей про рух кадрів на підприємстві з метою бронювання працівників (Постанова КМУ від 22.11.2024 №1332 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час).

Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), при укладенні трудового договору громадянин подає:

паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (за наявності), відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, документ про освіту, стан здоров’я, військово-обліковий документ та інші документи.

Якщо записи про трудову діяльність уже є в електронному реєстрі, паперова трудова не потрібна. Достатньо витягу з електронної трудової (ЕТК), який можна отримати самостійно на порталі електронних послуг ПФУ або надати до неї доступ роботодавцю.

Усі нюанси роботи з трудовою книжкою при прийнятті працівника – у курсі на Kadroland

Звільнення на лікарняному: чи допустимо під час воєнного стану

Держпраці роз’яснило, якщо з моменту попередження про звільнення у зв’язку зі скороченням минуло два місяці, але працівник перебуває на лікарняному, його можна звільнити одразу після виходу на роботу.

Так, загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені ст. 40, 41 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Це такі підстави, як звільнення у зв’язку з ліквідацією, скорочення працівників, прогулу, появи на роботі в нетверезому стані та ін.

При цьому у ст. 40 КЗпП вказано: не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті, зокрема, нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Цей підхід у загальному випадку стосується й підстав для звільнення, викладених у ст. 41 КЗпП.

Проте у ст. 5 Закону України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) визначено, що під час воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час тимчасової непрацездатності або відпустки (крім вагітності, пологів і догляду за дитиною до 3 років).

Дата звільнення має бути першим робочим днем після закінчення непрацездатності або відпустки.

Тобто під час дії воєнного стану роботодавець може звільнити працівника за підставами, викладеними у ст. 40 і 41 КЗпП, й під час їх перебування на лікарняному або у відпустці.

В наказі про розірвання трудового договору з таким працівником зазначається дата звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, вказаним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Чи можна звільнити працівника у вихідний день дивіться у відео «3 хвилини з адвокатом» на Kadroland

Компенсація соцвідпустки на дітей: чи враховуються попередні роки при звільненні

У Держпраці нагадали, що невикористана соцвідпустка на дітей підлягає компенсації при звільненні.

Згідно зі ст. 24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), роботодавець зобов’язаний виплатити компенсацію не лише за всі невикористані дні щорічної відпустки, а й за дні додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей.

Важливо, що соцвідпустка на дітей не має строку давності – працівник не втрачає на неї права з часом. Якщо право не було використане у попередні роки, його можна реалізувати пізніше, а при звільненні – отримати компенсацію за всі невикористані дні, незалежно від підстав звільнення (в тому числі за власним бажанням чи через прогул).

Водночас грошова компенсація без звільнення надається лише за невикористані дні щорічної відпустки, адже соцвідпустка на дітей не належить до щорічних (лист Мінсоцполітики від 19.01.2017 №132/0/101-17/284).

Нагадаю, нещодавно Мінекономіки висловило позицію, що перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 років та у відпустці без збереження зарплати не надає права на соцвідпустку на дітей (лист Мінекономіки від 21.05.2025 №4701-05/38102-09). Позиція Мінекономіки відрізняється від офіційної думки Держпраці, яка вважає, що право на соціальну відпустку повної тривалості виникає незалежно від відпрацьованого часу.

Хочете бути завжди в курсі актуальних новин? Завітайте до рубрики «Новини та статті» на Kadroland– тут ми оперативно публікуємо найсвіжіші оновлення

Автоматичне поновлення на військовому обліку виключених: нові правила вже чинні

Нагадаю, що з серпня 2024 року діє експериментальний проєкт обліку персональних даних військовозобов’язаних (постанова КМУ від 16.08.2024 №932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів»). Зокрема, незалежно від того, чи громадянин оновлював свої дані, формується перелік чоловіків віком від 16 до 60 років, відомості про яких мають бути внесені до реєстру «Оберіг» для подальшої автоматичної постановки на військовий облік.

11 квітня 2025 року Уряд прийняв постанову №556 «Про внесення зміни до Порядку реалізації експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів», якою запроваджено автоматичну постановку на військовий облік осіб, відомості про яких відсутні в реєстрі «Оберіг».

Для цього ДМС формує і передає Міноборони перелік відомостей про всіх чоловіків віком від 16 до 60 років. При цьому, для чоловіків віком 25–60 років, які ще не перебувають на військовому обліку, облік здійснюється автоматично — через обмін даними між демографічним реєстром, базами ДМС, іншими реєстрами та реєстром Оберіг через систему «Трембіта».

Взяття на облік відбувається автоматично, без направлення на ВЛК.

У зв’язку з цим, можлива ситуація, коли на військовий облік потраплять навіть ті, кого раніше було офіційно з нього виключено, зокрема через непридатність до служби. Причина – відсутність у реєстрі «Оберіг» відомостей про виключення.

Якщо у додатку «Резерв+» працівник бачить себе як такого, що перебуває на обліку, хоча має відмітку про виключення, слід звернутися до ТЦК. За потреби ТЦК внесе до реєстру дані на підставі паперових документів.

Маєте запитання щодо ведення військового обліку? Задайте в сервісі «Особистий консультант» й отримайте відповідь від 15 хвилин до доби

Сумісництво у роз’ясненні Держпраці: оформлення, відпустки, робочий час

Держпраці нагадали, що працівник має право працювати як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, виконуючи додаткову оплачувану роботу у вільний від основної роботи час (ч. 1 ст. 102-1 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП, ст. 19 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці»). Для оформлення сумісництва укладається окремий трудовий договір, видається наказ та подається повідомлення до податкової.

Укласти трудовий договір за сумісництвом можливо лише за наявності основного місця роботи. Якщо його немає –сумісництво неможливе.

Важливо, щоб робочі години за сумісництвом не перетинались із основною роботою. Але перевірити це складно, оскільки роботодавець не зобов’язаний з’ясовувати графік працівника на іншій посаді. Тож сумісник може працювати навіть на повну ставку – за згодою роботодавця.

З 2022 року працювати за сумісництвом можуть також держслужбовці – нормативні обмеження, які цьому заважали втратили чинність (втратили чинність - Постанова КМУ від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене Наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінфіну від 28.06.1993 №43), однак за умови, що не виникає конфлікт інтересів (ст. 28 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції).

Сумісники, як і інші працівники, мають право на щорічну відпустку не менше ніж 24 календарні дні (ст. 2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки). У перший рік роботи її можна отримати до закінчення шести місяців безперервної роботи за умови, що працівник одночасно перебуває у відпустці за основним місцем, що підтверджується довідкою (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Крім того, суміснику обов’язково надається відпустка без збереження зарплати –

на період, що перевищує його щорічну відпустку, якщо основна відпустка триває довше (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

Якщо працівник сумісник звільняється з основного місця роботи, доцільно також припинити трудові відносини за сумісництвом і укласти новий договір — вже як з основним працівником. Адже КЗпП не передбачає «переведення» з сумісництва на основне місце роботи, і немає визначеного порядку для його фіксації у трудовій книжці.

При цьому, звільнити працівника тільки через прийняття на посаду основного працівника не дозволено – підстави для звільнення єдині для всіх.

Також, Держпраці нагадує, що З 04 квітня 2025 року сумісники мають право отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах – як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Зразок наказу про прийняття працівника на умовах сумісництва є в нашій рубриці «Документи» на Kadroland

Щорічна додаткова відпустка – помічники вихователів отримають до 14 днів

19 червня набрала чинності Постанова КМУ від 18.06.2025 №700 «Про визначення тривалості щорічної додаткової відпустки помічників вихователів спеціальних дитячих садків (спеціальних груп)». Документ визначає тривалість додаткової відпустки для помічників вихователів, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами.

Постанова прийнята на виконання Закону України від 06.06.2024 №3788-IX «Про дошкільну освіту», чинного з 1 січня 2025 року. Відповідно до нього, помічникам вихователів гарантовано щорічну основну відпустку – 28 календарних днів, а тим, хто працює у спеціальних дитсадках або спеціальних групах, передбачена ще й додаткова відпустка. Ії тривалість встановлює Уряд.

Отже, додаткова оплачувана відпустка надається щороку у кількості:

1. 7 календарних днів – у разі роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, зокрема: функціональні сенсорні труднощі (обмеження слухової або зорової функцій), функціональні фізичні або моторні труднощі, функціональні мовленнєві труднощі, соціоадаптаційні труднощі;
2. 14 календарних днів — у разі роботи з дітьми, які мають інтелектуальні труднощі або складні порушення розвитку.

Колективним або трудовим договором можна передбачити більшу тривалість такої відпустки.

Більше про зміни у трудових відносинах на безоплатному вебінарі 24 червня

Тетяна ШОЛКОВА, редактор kadroland