Нова форма списків (додатка 5) з 31.07, «бойові» повістки поштою, встигнути оновити контакті дані до 13.08 та заборона відкликання з відпустки. Коротко про головне за тиждень 04.08–08.08.2025

1. До 13 серпня потрібно оновити контактні дані: кого це стосується?
2. Нова форма списків військового обліку з 31.07: ключові зміни та строки переходу
3. Педагоги зможуть оформити відстрочку через «Резерв+»: що для цього потрібно
4. Нові правила надсилання «бойових» повісток з 31.07: що змінилось
5. Відкликання з відпустки без збереження зарплати: позиція Держпраці
6. Звільнення працівника через відсутність понад 4 місяці: підстави та порядок

До 13 серпня потрібно оновити контактні дані: кого це стосується?

До 13 серпня роботодавці та працівники мають надати або оновити свої контактні дані – адресу місцезнаходження чи проживання, електронну пошту та номер телефону.

Цей обов’язок передбачено Законом України від 01.05.2025 №4412-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №4412) і має бути виконаний протягом 60 календарних днів з дати набрання ним чинності.

В подальшому кожна із сторін трудового договору зобов’язана постійно та невідкладно інформувати про зміну своїх контактних даних протягом 10 календарних днів.

Обов’язок обмінюватися контактними даними поширюється на всіх працівників і роботодавців без винятку, незалежно від формату роботи (дистанційна, надомна, в офісі) та місця перебування працівника.

У разі відсутності змін у контактних даних:

1. роботодавець не подає інформацію;
2. працівник зобов’язаний актуалізувати дані у будь-якому випадку.

Інформування роботодавця про зміну контактних даних може здійснюватися письмово на юридичну адресу або через електронну пошту, телефон чи SMS, використовуючи контакти, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

На практиці порядок повідомлення варто прописати у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Роботодавці повідомляють про зміну контактних даних так:

1. юридичні особи та ФОПи – шляхом оновлення інформації в ЄДР;
2. фізичні особи, які не є підприємцями – надсилають працівнику нові контакти:

1. на адресу місця проживання,
2. або на e-mail,
3. або телефоном/SMS.

Якщо обов’язок з обміну контактними даними не виконано, комунікація здійснюється за останніми відомими контактами та вважається належною (ст. 7 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Зразок наказу про необхідність інформування щодо зміни контактних даних доступний у рубриці документи на kadroland

Нова форма списків військового обліку з 31.07: ключові зміни та строки переходу

31 липня 2025 року набула чинності постанова КМУ від 30.07.2025 №916 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації», яка, зокрема, оновила форму списків персонального військового обліку.

По-перше, у новій редакції додатка 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487) змінено назву облікового документа. Тепер він називається: «Списки персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

Раніше назва передбачала окреме заповнення групи обліку та назви підприємства. Тепер цього рядка немає, але назву підприємства, за потреби, можна вписати вручну.

По-друге, зі списків вилучено низку граф:

1. освіта,
2. закордонний паспорт,
3. сімейний стан,
4. склад (профіль підготовки офіцерів),
5. категорія обліку (для офіцерів – розряд).

Натомість додано графи для зазначення відомостей про:

1. наявність відстрочки;
2. проходження військової служби;
3. наявність мобілізаційного розпорядження.

Також з’явилась нова графа 2 – «Категорія військового обов’язку», де вказується: призовник, військовозобов’язаний чи резервіст.

Йдемо далі. До внесення змін існувало три окремі переліки інформації, яка зазначається в облікових записах списків для:

1. військовозобов’язаних та резервістів офіцерського складу;
2. військовозобов’язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу;
3. призовників.

Тепер – лише один перелік. Його оновлену версію ви знайдете у нашій рубриці Довідники.

Ще одна важлива зміна – списки військового обліку зберігаються в одній справі – без розділення за категоріями (п. 37 Порядку №1487). Раніше ми мали по одній справі на кожну категорію, що створювало питання щодо зберігання, зокрема, відомості оперативного обліку (додаток 12), адже вона має зберігатися разом зі списками. Тепер це питання вирішено.

Коли ж переходити на нову форму списків? Жодних чітко визначених строків або перехідних положень для впровадження нової форми списків не передбачено.

Але! Оскільки оновлена форма діє з 31 липня, чинні списки слід поступово адаптувати до нових вимог.

Для організації переходу на нову форму списків керівник може видати (але не зобов’язаний) відповідний наказ, у якому визначити строки та порядок такого переходу.

Рекомендуємо не зволікати: краще, якщо під час перевірки буде видно, що ви вже працюєте над впровадженням нової форми.

Вести один список для всіх – чи чотири, як раніше? Щоб детально розібратися долучайтесь до вебінару 14 серпня на kadroland – розберемо практичні підходи до формування списків у новій редакції

Педагоги зможуть оформити відстрочку через «Резерв+»: що для цього потрібно

У Резерв+ зʼявилася нова відстрочка – для освітян. Про це 6 серпня проінформувало Міноборони на офіційному сайті.

Нагадаю, що право на відстрочку строком на 1 рік, але не довше, ніж триває загальна мобілізація, мають:

1. наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти і наукових установ, які мають науковий ступінь, а також педагогічні працівники закладів фахової передвищої та професійної освіти, якщо вони працюють за основним місцем не менш як на 0,75 ставки.

Щоб отримати відстрочку автоматично, у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) мають бути дані про:

1. відмітку про основне місце роботи;
2. зарплатну ставку не меншу за 0,75;
3. відмітку про те, чи входить особа у кадрову групу освітнього процесу в одній зі сфер: вищій, фаховій передвищій, професійній освіті або працює на адміністративній посаді, що відноситься до викладацької категорії.

Оформити відстрочку просто: треба натиснути на три крапки на головному екрані застосунку Резерв+, вибрати пункт «Подати запит на відстрочку», а потім відповідну категорію.

Через певний час надійде сповіщення із результатом.

Якщо посада працівника закладу освіти відповідає трьом вказаним вище критеріям, але відстрочка в Резерв+ не оформлюється – потрібно звернутись до закладу освіти – роботодавця, який має перевірити й за потреби уточнити дані в ЄДЕБО.

Нагадаю, що у застосунку «Резерв+» оформити відстрочки наразі можуть:

1. студенти та аспіранти;
2. військовозобов'язані, які утримують 3 і більше дітей віком до 18 років;
3. особи з інвалідністю;
4. особи з тимчасовою непридатністю за висновком ВЛК;
5. сім’ї, де один із подружжя проходить військову службу та є дитина до 18 років.

Цього тижня також запущені відстрочки для подружжя, де чоловік або дружина мають 1 або 2 групу інвалідності.

Маєте запитання з приводу отримання відстрочки? Задавайте у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хв. до доби

Нові правила надсилання «бойових» повісток з 31.07: що змінилось

З 31 липня 2025 року змінено порядок вручення повісток (постанова КМУ від 30.07.2025 №916 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації»).

Йдеться про так звані бойові повістки, які вручаються військовозобов’язаним які вже пройшли ВЛК та, за потреби, професійно-психологічний відбір для негайного призову на військову службу у зв’язку з мобілізацією.

Тепер таку повістку можуть не лише вручити особисто під підпис у ТЦК та СП, а й надіслати Укрпоштою – рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, як і для інших видів повісток (наприклад для уточнення даних, ВЛК).

Нагадаю, повістки надсилаються:

1. на фактичну адресу проживання, якщо її було повідомлено особисто в ТЦК або через застосунок «Резерв+» під час уточнення даних;
2. або на адресу реєстрації (прописки), якщо фактичну адресу не було вказано.

Днем вручення повістки, надісланої поштою, вважається (п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560):

1. день фактичного отримання (за даними поштового оператора);
2. або день, коли зафіксовано відмову від отримання чи відсутність за адресою, вказаною під час уточнення облікових даних;
3. або день відмітки про відмову/відсутність за зареєстрованим або задекларованим місцем проживання – якщо іншу адресу особа не повідомила ТЦК.

Неявка за бойовою повісткою кваліфікується за ст. 336 Кримінального кодексу України – і передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Неявка за іншими видами повістками (наприклад, для уточнення облікових даних) тягне за собою адміністративну відповідальність – штраф за ст. 210 або 210-1 КУпАП.

Всі розміри штрафів за порушення правил та порядку ведення військового обліку у довіднику на kadroland

Відкликання з відпустки без збереження зарплати: позиція Держпраці

У Держпраці нагадали, що дострокове відкликання з відпустки без збереження зарплати законом не передбачене.

Нагадаю, що відповідно до ст.12 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки», відкликати працівника можна лише з щорічної (основної або додаткової) відпустки та лише у виняткових випадках за згодою працівника, зокрема:

1. для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
2. для запобігання нещасним випадкам, простою, загибелі або псуванню майна підприємства;
3. в інших випадках, прямо передбачених законодавством.

Тобто, якщо є підстави для відкликання працівника із щорічної відпустки, але він не дає згоди, відкликати його не можна.

Це правило не стосується державних службовців – їх можуть відкликати з відпустки для виконання невідкладних завдань за рішенням керівника державної служби.

Відкликання з відпустки оформлюється наказом керівника на підставі доповідної записки з обґрунтуванням причин відкликання та згоди працівника.

Якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати, але виникає потреба в його присутності на роботі, така відпустка може бути припинена достроково за взаємною згодою між працівником і роботодавцем, наголошують в Держпраці.

Більше про практичні рекомендації під час надання щорічних відпусток на безоплатному вебінарі 11 серпня

Звільнення працівника через відсутність понад 4 місяці: підстави та порядок

Нагадаю, що в умовах воєнного стану роботодавець може звільнити працівника на підставі п. 8³ ст. 36 Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП) у зв’язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Для звільнення за п. 8³ ст. 36 КЗпП мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1. фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
2. відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Якщо ці дві умови не виконуються звільнення за п. 8³ ст. 36 КЗпП може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

Окрім того, звільнення буде незаконним, якщо роботодавець надав працівнику відпустку без збереження зарплати на період дії воєнного стану.

У разі відсутності працівника на роботі без належного оформлення, у табелі обліку робочого часу протягом усього періоду його відсутності проставляється позначка «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин.

У разі звільнення за п. 8³ ст. 36 КЗпП датою звільнення вважається дата видання наказу, а не день, коли працівник востаннє виходив на зв’язок.

Зразок наказу про припинення трудового договору у зв’язку відсутністю працівника на роботі понад чотири місяці у рубриці Документи

Тетяна ШОЛКОВА, редактор kadroland