У разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше, ніж за 2 місяці повідомити кожного працівника про наступне вивільнення згідно з вимогами ст. 49-2 КЗпП.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Частиною 3 ст. 119 КЗпП передбачено:
За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову
Отже, не допускається звільнення військовослужбовця за ініціативою роботодавця за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Джерело: Держпраці