Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю: виконання & розрахунок СКШП

Обов’язки роботодавця щодо виконання нормативу

Статтю 19 Закону № 875 було викладено у новій редакції, у зв’язку з чим скасовано:

1. подання звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму № 10-ПОІ) (його подавали щороку до 1 березня, наступного за звітним року);
2. реєстрацію у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю.

Таким чином, ані у 2023 році, ані у 2024 році роботодавці такий звіт не подають і в фонді соцзахисту осіб з інвалідністю не реєструють.

Виконувати норматив повинні всі роботодавці, а саме: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю. Причому незалежно від їх форми власності та системи оподаткування.

Розмір нормативу

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у такому розмірі:

1. одне робоче місце – якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб;
2. 4% середньооблікової кількості штатних працівників – якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше).

Працівник з інвалідністю зараховується до нормативу тільки у разі, якщо таке місце роботи для нього є основним.

А сам норматив при розрахунках округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік

Розраховуючи норматив, потрібно правильно визначити середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік. Тобто, потрібно визначити середньооблікову кількість штатних працівників в цілому по підприємству й окремо по тим працівникам, яким встановлено інвалідність. Цей показник обчислюється за нормами Інструкції № 286.

Розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників за рік здійснюється у два кроки: спочатку визначається середньооблікова кількість штатних працівників окремо за кожний місяць року – за січень, лютий, березень і закінчується визначенням за грудень. Далі ці показники додаються та діляться на 12. Отриманий результат також округлюється до цілого числа.

Тобто, щоб визначити середньооблікову кількість штатних працівників за рік, потрібно цей показник розрахувати за кожен місяць окремо. 

Для цього підсумовується кількість працівників облікового складу за кожен календарний день місяця (з першого по останнє число місяця, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні). Потім отримана сума ділиться на кількість календарних днів цього місяця.

При визначенні середньооблікової кількості штатних працівників необхідно округлити до цілих отриманий результат. Правила округлення визначені в Інструкції № 286 і вони дещо специфічні. 

Округлюються цифри поступово справа наліво: якщо остання значуща цифра менше або дорівнює «4», вона відкидається. Наприклад, отриманий результат 85,2 – тоді кількість складатиме 85.

Якщо остання значуща цифра більше або дорівнює «6», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Наприклад, отриманий результат 75,8 – кількість складатиме 76.

Якщо остання значуща цифра «5», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін. Наприклад, отриманий результат 53,5 – кількість 54, а якщо отриманий результат 54,5 – кількість 54.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць

Для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників потрібно знати кількість працівників облікового складу. До облікової кількості штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали трудовий договір і виконували постійну, тимчасову, або сезонну роботу один день і більше. 

Наприклад, до облікової кількості штатних працівників включають і тих працівників, які перебувають у відпустках, хворіють, увільнені від роботи через військову службу, ті які перебувають у простої, прогулі, не з’являються на роботі через нез’ясовані причини тощо

Причому працівники, які прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на неповний робочий час (день або робочий тиждень) в обліковій кількості враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці.

А внутрішній сумісник в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.

Не включають до облікової кількості штатних працівників зовнішніх сумісників, осіб, з якими укладено ЦПД.

Проте не всі працівники облікового складу будуть включені до середньооблікової кількості штатних працівників. Так, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників не враховуються працівники, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до 3-х (6-ти) років. Це прямо передбачено пп. 3.2.2 Інструкції № 286.

Особливості визначення СКШП в період воєнного стану

В період воєнного стану виникають питання щодо правильного включення до середньооблікової кількості штатних працівників тих працівників, які не працюють через військову службу, відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану, з якими призупинено дію трудового договору тощо.

Держстат у роз’ясненні щодо визначення середньооблікової кількості штатних працівників при заповненні звіту з праці за формою 1-ПВ рекомендує не включати до СКШП: 

1. працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством; 
2. працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом; 
3. працівників, відносно яких призупинено дію трудового договору, які евакуювались в іншу місцевість або місцезнаходження яких тимчасово невідомо, та працівників, які протягом періоду дії воєнного стану перебувають у відпустках без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Інструкція № 286 містить вичерпний перелік працівників, які не включаються до середньооблікової кількості.

Згідно з Інструкцією № 286 до середньооблікової кількості штатних працівників не включаються тільки працівники, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною.

А роз’яснення Держстату по суті не відповідає пп. 3.2.2 Інструкції № 286 й до того ж стосується заповнення звіту з праці. Але, оскільки зміни до Інструкції № 286 не вносяться, доводиться керуватися щороку поодинокими роз’ясненнями, які наводить Держстат.

Висновки

1. В основі розрахунку нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю закладено показник СКШП.
2. Особливості розрахунку СКШП прописані в Інструкції № 286.
3. В Інструкції № 286 не йдеться про виключення мобілізованих працівників, працівників, з якими призупинена дія трудового договору або які перебувають у відпустці без збереження зарплати, із розрахунків СКШП. Проте Держпраці радить їх виключати із розрахунку СКШП, щоправда, для цілей заповнення звітності з праці.
4. Вважаємо, при обчисленні СКШП слід враховувати виключно Інструкцію № 286 й враховувати при розрахунку СКШП мобілізованих працівників, працівників, з якими призупинена дія трудового договору або які перебувають у відпустці без збереження зарплати.

Нормативно-правове забезпечення

Закон № 875 – Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Закон про відпустки – Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».

Інструкція № 286 – Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286.

Джерело: kadroland.com