Право на додаткову відпустку для медичної сестри-сумісника

Сумісники мають право на щорічну основну відпустку. На додаткову відпустку тільки якщо робота пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням для працівників, які передбачені колективним договором.

На сумiсника поширюються всi права, гарантiї та обов’язки, передбаченi чинним законодавством, колективним договором i правилами внутрiшнього трудового розпорядку.

Зазвичай сумісники виконують свої трудові обов’язки на умовах неповного робочого часу. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n373). А оскільки всі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, мають право на відпустку (ст. 2 Закону про відпустки), сумісники також мають право на щорічну відпустку. Тобто сумісник має право отримати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за неосновним місцем роботи (сумісництвом). При цьому як щорічна відпустка за основним місцем роботи, так і щорічна відпустка, що надається за сумісництвом, підлягає оплаті.

Тривалість відпустки за сумісництвом така сама, як і тривалість відпустки за основним місцем роботи, і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору за сумісництвом. Як правило, відпустка на підприємстві, де працівник працює за сумісництвом, надається в той самий час, коли працівник йде у відпустку за основним місцем роботи.

Додаткова відпустка за особливий характер праці.

Відповідно ст.8 до Закону України "про відпустки" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n64 додаткова відпустка надається:

окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України

працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Працівник, що працює за сумісництвом - це робота на умовах неповного робочого часу. Ненормований робочий день не застосовують до працівників, які зайняті на роботі з неповним робочим днем (п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 10.10.1997 № 7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#Text). Тому й розглядати роботу за сумісництвом як додаткове навантаження, що призводить до виникнення ненормованого робочого дня, не варто.

Якщо працівник, після того як закінчить роботу за основною посадою, одразу стає до роботи за сумісництвом в одній установі, у нього немає можливості періодично виконувати роботу понад установлену тривалість робочого часу. Підстав встановлювати йому ненормований робочий день за основним місцем роботи немає. Отже, працівник не має права отримувати і додаткову відпустку за основним місцем роботи (лист Мінсоцполітики від 03.03.2011 № 162/13/84-11).

Висновок: Працівник який після закінчення роботи за основною посадою відразу приступає до виконання роботи за сумісництвом в одній установі - додаткової відпустки за ненормований робочий день не має . Працівник, який працює в установі на 0,25- 0,5 ставки за сумісництвом, права на щорічну додаткову відпустку за ненормований
робочий день не має. Працівник може отримати додаткову відпустку як за основним місцем так за сумісництвом, якщо в нього робота повязана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням і назва посади ( що дає право на таку відпустку) передбачена колективним договором.