Визначення дати для наказу про увільнення мобілізованого працівника

Наказ про увільнення ви можете видати на підставі цієї довідки, але датою початку увільнення слід вказати лише ту дату, яка підтверджена документально, або спершу уточнити її в ТЦК / отримати інший документ із датою.

Обґрунтування

1. Документом-підставою може бути довідка ТЦК або військової частини. Для увільнення від роботи у зв’язку з мобілізацією потрібен офіційний документ, що підтверджує факт призову на військову службу: це може бути повістка ТЦК, довідка, витяг з наказу, військовий квиток тощо, а не обов’язково окремий «витяг з наказу» чи довідка певної форми, головне — належні реквізити та підтвердження служби.

2. Дата увільнення має відповідати документально підтвердженій даті початку служби. Увільнення оформлюють наказом зі збереженням місця роботи і посади, що прямо випливає з ч. 3 ст. 119 КЗпП. У наказі потрібно зазначити конкретну дату, з якої працівник призваний (мобілізований), тому без такої дати в документі роботодавець не може обґрунтовано визначити день початку увільнення.

3. Як діяти, якщо в довідці немає дати.

   • Варіант 1: якщо є інший документ із датою (військовий квиток, витяг з наказу, інша довідка), використовуєте саме цю дату як дату початку увільнення, наказ видаєте поточною датою.
   • Варіант 2: якщо інших документів немає, до моменту уточнення дати призову продовжуйте табелювати відсутність як «НЗ», а до ТЦК (або військової частини) надішліть запит для уточнення дати призову; після отримання відповіді видаєте наказ поточною датою, але з датою увільнення, що збігається з фактичною датою мобілізації, та коригуєте табель, замінюючи «НЗ» на «ІН».

Ключове для вас зараз — отримати або інший документ із датою, або відповідь ТЦК, щоб мати підтверджену дату початку мобілізації для наказу.