Відрядження працівниці з маленькою дитиною: законодавчі обмеження та можливості

Так, можете оформити їй роз’їзний характер роботи через нову ПІ та додаткову угоду, це не буде порушенням заборони на відрядження для жінки з дитиною до 3 років, якщо поїздки дійсно є постійною умовою роботи, а не епізодичними відрядженнями.

Обґрунтування

1. Заборона стосується саме відряджень, а не будь-яких поїздок. Для жінок, що мають дітей віком до трьох років, закон забороняє направлення у службові відрядження, але не забороняє виконання роботи, яка за своєю природою пов’язана з поїздками і пересуванням, якщо це не оформлюється як відрядження згідно з КЗпП і підзаконними актами, зокрема Кодексом законів про працю України (Кодексом законів про працю).

2. Роз’їзний характер роботи відрізняється від відрядження. За визначенням Інструкції про службові відрядження службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним чи трудовим договором (п. 2 Інструкції № 59). Тобто періодичні візити до філій можуть бути елементом роз’їзного характеру роботи, а не відрядженнями.

3. Умову про роз’їзний характер слід прямо закріпити в трудових документах. Щоб уникнути кваліфікації поїздок як відряджень, потрібно: передбачити роз’їзний характер у посадовій інструкції / ПІ, трудовому договорі та/або додатковій угоді; не оформлювати кожну поїздку наказом «про відрядження» за Інструкцією № 59, а вважати їх службовими поїздками в межах постійних трудових обов’язків.

Коректне оформлення роз’їзного характеру роботи дозволяє залучати працівницю з дитиною до 3 років до поїздок між філіями без порушення заборони на відрядження.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?