Звільнення працівника на лікарняному: юридичні нюанси та оформлення

Звільнити працівника, який безперервно хворіє майже 8 місяців, можна з ініціативи роботодавця за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП, якщо дотримані умови цієї норми, із оформленням окремого наказу про звільнення та повним розрахунком у день звільнення.

Обґрунтування

1. Підстава для звільнення — тривала тимчасова непрацездатність.
   Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у разі нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. У цей строк не включають відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а за працівниками з трудовим каліцтвом чи профзахворюванням місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, тобто їх за цією підставою звільняти не можна.

2. Вимога безперервності та момент, з якого можна звільняти.
   Усі періоди лікарняних мають утворювати безперервний ланцюг понад чотири місяці, без виходу на роботу навіть на один день та без відпусток, які переривають цей строк. Як тільки чотиримісячний період повністю минув, роботодавець має право у будь-який день під час цієї неперервної непрацездатності видати наказ про звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП, дата звільнення визначається в межах цього періоду.

3. Процедура оформлення звільнення.
   Алгоритм дій роботодавця:

   1. Перевірити за табелем обліку робочого часу та листками непрацездатності, що працівник не працював понад 4 місяці безперервно саме через тимчасову непрацездатність.
   2. Підготувати наказ про звільнення, вказавши формулювання на кшталт: «Звільнити у зв’язку з нез’явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України», і перелік документів-обґрунтувань (табель, лікарняні).
   3. У день звільнення провести з працівником повний розрахунок, видати копію наказу про звільнення та інші належні документи згідно зі ст. 47 КЗпП (зарплата, компенсація за відпустку тощо) та зафіксувати припинення трудових відносин у кадрових і бухгалтерських документах.

4. Оплата лікарняного у разі звільнення під час хвороби.
   Відповідно до ст. 15 Закону № 1105-XIV, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованій особі з шостого дня за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності незалежно від звільнення, а перші дні непрацездатності оплачуються коштом роботодавця. Тобто навіть після звільнення роботодавець оплачує свої перші дні, а Пенсійний фонд — решту днів за цим самим страховим випадком.

За умови правильної фіксації безперервної хвороби понад 4 місяці та належного оформлення наказу і розрахунку звільнення такого працівника буде правомірним.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?