Нагадаємо: спрощений режим регулювання трудових відносин (далі – спрощений режим) застосовується до трудових відносин, що виникають (ст. 49-5 КЗпП):
- між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;
- або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
У Держпраці зазначають, що регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором (ст. 49-6 КЗпП).
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ст. 2 Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
За згодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У трудовому договорі зазначається інформація про:
- умови праці;
- наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я;
- права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах.
Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.
Фахівці Держпраці додають, що укладення трудового договору, в тому числі при спрощеному режимі:
- оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
- подається повідомлення до органів ДПС.
Джерело: Держпраці