Кабінет Міністрів (не)утворив Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних

В Мінекономіки повідомили (однак це повідомлення раптово зникло із сайту відомства 17.07.2026 після постів народного депутата Федієнко), що Кабінет Міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Текст проєкту постанови вже тут.

Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів – уряд затвердив його склад і положення. У колі його завдань – координація державних органів та пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання.

Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.

Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час прийняття рішень про критичну важливість підприємств.

Як уточнили Forbes Ukraine у відомстві, повідомлення було розіслано передчасно – рішення про створення координаційного центру ще не ухвалене. Пресслужба міністерства повідомила:

Просимо вважати новину «Кабінет Міністрів утворив Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних», надіслану 16.07.2026 року недійсною

Нагадаємо, нещодавно в одній з професійних спільнот колеги поділилися інформацією Diia.City Union, в якій йдеться, що під час зустрічі представників бізнесу з Мінекономіки було озвучено плани щодо змін у процедурі визначення критично важливих підприємств, бронювання військовозобов'язаних працівників та контролю за дотриманням квот і плани щодо створення урядового координаційного центру, через який мають проходити рішення про критичність незалежно від того, який орган їх приймає.

До роботи центру планули залучити представників:

1. економічного блоку;
2. Сил безпеки і оборони;
3. базових міністерств;
4. розвідувальних та інших державних органів.

Процедура попередньо виглядатиме так:

1. Компанія подає документи до міністерства, ОВА або іншого уповноваженого органу.
2. Цей орган перевіряє формальну відповідність критеріям.
3. Матеріали направляються до координаційного центру.
4. Центр проводить додатковий моніторинг компанії.
5. Центр надає позитивну або негативну позицію.
6. Формальне рішення та наказ, як і раніше, видає профільний орган, але з урахуванням позиції центру.

Тобто юридично остаточне рішення залишатиметься за уповноваженим органом, але фактично позиція координаційного центру матиме визначальне значення.

Формальні критерії – зарплата, податкові та інші показники – залишаються, але додатково компанію перевірятимуть представники державних і силових органів у межах координаційного центру.

Можуть аналізуватися:

1. реальність штату;
2. різке або необґрунтоване збільшення кількості працівників;
3. військовий облік;
4. наявність нетипових або сумнівних трудових відносин;
5. інша інформація, доступна СБУ, МВС та іншим органам.

Представники Мінекономіки зазначили, що завдання не полягає у масовій відмові нормальним компаніям.

Добросовісні підприємства з реальною діяльністю, податками та зрозумілим штатом планують пропускати, а за наявності усувних недоліків – надавати можливість їх виправити.

Завдання уряду – до 1 вересня 2026 року провести через цей центр усі підприємства, які мають статус критично важливих. В тому числі ті підприємства, які вже встигли підтвердити статус критично важливого за новими критеріями (для таких підприємств процедура повторного підтвердження через координаційний центр залишається поки невідомою: або профільні міністерства самі передадуть на перевірку документи підприємства або попросять заново подати пакет документів).

Зауважимо, наразі йдеться не про офіційно затверджені зміни, а про інформацію, озвучену під час зустрічі представників бізнесу з Мінекономіки та оприлюднену Diia.City Union. Якщо запропонований механізм буде реалізовано, процедура підтвердження статусу критично важливого підприємства стане багаторівневою: окрім перевірки відповідності формальним критеріям, підприємства проходитимуть додатковий аналіз у координаційному центрі за участю представників державних і силових органів.

Що варто зробити підприємствам уже зараз

1. Перевірити відповідність формальним критеріям критично важливого підприємства, зокрема щодо рівня середньої заробітної плати, податкових показників та інших установлених вимог.
2. Провести внутрішній аудит кадрових документів і переконатися, що всі трудові відносини оформлені належним чином, а штат відповідає фактичній діяльності підприємства.
3. Упорядкувати військовий облік, оскільки його стан, за озвученою інформацією, може стати одним із предметів додаткової перевірки.
4. Підготувати підтвердні документи щодо чисельності працівників, кадрових змін та інших показників, які можуть знадобитися у разі повторного підтвердження статусу.

Наразі текст Постанови КМУ ще не опубліковано

Джерело: kadroland, Мінекономіки

Статті на тему:

Усі галузеві та регіональні критерії для бронювання

13 липня – нова перевірка лімітів бронювання: хто може втратити критичність та що вирішили Мінекономіки, Мінцифри, ПФУ і МОУ

Що змінюється для критичних підприємств літом 2026: повний графік нововведень

Схожі публікації:

Критичність і бронювання можуть змінитися через перезавантаження уряду: що відомо

Підприємствам дали час до 15 липня: інакше статус критично важливого можуть переглянути

До 10 серпня роботодавці можуть спрощено підтвердити критичність: КМДА розсилає листи

До 1 вересня у «Дії» не відображатиметься переліміт бронювання: що рекомендує Мінекономіки підприємствам