
Особливі працівники
17.08.2026
Чи зобов’язаний роботодавець перевести працівника з інвалідністю на дистанційну роботу
Чи достатньо факту інвалідності, щоб вимагати дистанційну роботу, і коли відмова роботодавця може бути дискримінацією? Верховний Суд визначив важливі критерії для застосування «розумного пристосування» та пояснив, чи має роботодавець задовольняти вимогу працівника з інвалідністю про дистанційну роботу

Верховний Суд у Постанові від 08.07.2026 у справі №753/9267/25 показав межу між правом працівника на рівне ставлення та розумне пристосування і обов’язком дотримуватися встановленого режиму роботи.
- Суть спору
- Що сказав Верховний Суд
- Що таке «розумне пристосування»
- А дистанційна робота
- Важливий сигнал для роботодавців
- Чому працівниця не отримала понад 1,5 млн грн
- Що важливо запам’ятати роботодавцю
Суть спору
Працівниця з інвалідністю ІІІ групи працювала начальницею відділу КП «ГІОЦ». Після початку повномасштабної війни вона неодноразово просила дозволити їй працювати дистанційно. У червні 2022 року вона фактично працювала дистанційно, однак з 1 серпня 2022 року підприємство відновило для неї роботу відповідно до умов трудового договору – безпосередньо на робочому місці. Працівниця на роботу не вийшла, натомість знову попросила про дистанційний режим.
Роботодавець відмовив, пославшись, зокрема, на характер її роботи як керівника відділу, необхідність координації підлеглих, взаємодії з іншими підрозділами та контрагентами.
У результаті працівниця звернулася до суду та вимагала, серед іншого, понад 1,5 млн грн заробітку, моральну та майнову шкоду, а також визнання дій роботодавця дискримінаційними.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов не задовольнили. Верховний Суд погодився з цими висновками.
Що сказав Верховний Суд
Ключовим стало питання:
чи довела працівниця, що саме через інвалідність потребувала дистанційної роботи як форми розумного пристосування?
Суд звернув увагу на важливу обставину: надана працівницею індивідуальна програма реабілітації була складена ще у 2013 році. У ній зазначалося, що вона може працювати за фахом зі скороченим обсягом робіт, але не містилося рекомендацій щодо дистанційної, надомної роботи або необхідності спеціального робочого місця. Інших медичних документів, які підтверджували б потребу саме в дистанційній роботі, працівниця не надала.
Тому суд дійшов висновку:
самого статусу особи з інвалідністю недостатньо для автоматичного виникнення у роботодавця обов’язку встановити дистанційну роботу
Що таке «розумне пристосування»
Конвенція про права осіб з інвалідністю визначає розумне пристосування як необхідні та належні зміни й корективи, які потрібні в конкретному випадку для забезпечення особі з інвалідністю можливості реалізовувати свої права нарівні з іншими. При цьому відмова в розумному пристосуванні може бути формою дискримінації.
Українське законодавство також гарантує особам з інвалідністю рівність у сфері праці. Зокрема, відповідно до статті 2-1 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), держава забезпечує рівність трудових прав громадян.
Стаття 172 КЗпП передбачає обов’язки роботодавця щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, а також встановлення на їх прохання неповного робочого дня чи тижня та створення пільгових умов праці.
Водночас це не означає, що будь-яка вимога працівника про дистанційну роботу автоматично повинна бути задоволена
А дистанційна робота
Верховний Суд окремо звернув увагу на статтю 60-2 КЗпП. Загалом дистанційна робота не є безумовним правом працівника, яке роботодавець зобов’язаний встановити на першу вимогу.
Вона залежить від:
- конкретних умов роботи;
- трудової функції;
- організації діяльності підприємства;
- передбачених законом підстав.
У цій справі роботодавець навів конкретні аргументи, чому для начальника відділу була необхідна фізична присутність:
- координація роботи підлеглих;
- безпосередня взаємодія з іншими структурними підрозділами;
- робота з бухгалтерською та ІТ-службами;
- взаємодія з контрагентами;
- опрацювання фінансової документації;
- участь у підготовці аналітичних матеріалів;
- виконання завдань у межах програми «Електронна столиця».
Важливо й те, що з 1 вересня 2022 року інші працівники відповідного департаменту також не працювали дистанційно.
Тобто суд не встановив, що працівницю поставили в гірше становище саме через її інвалідність.
Важливий сигнал для роботодавців
Це рішення не слід розуміти як: «роботодавець може просто відмовити працівнику з інвалідністю у дистанційній роботі». Навпаки. Роботодавець повинен уважно ставитися до кожного звернення про необхідність адаптації умов праці.
Якщо працівник повідомляє про інвалідність і конкретні обмеження, роботодавцю варто:
- З’ясувати потребу працівника. Не обмежуватися формальним посиланням на статус інвалідності, а з’ясувати, які саме умови праці необхідні.
- Проаналізувати медичні рекомендації та індивідуальну програму реабілітації.
- Оцінити можливі форми пристосування. Це може бути не лише дистанційна робота. Залежно від ситуації – зміна режиму роботи, неповний робочий час, адаптація робочого місця тощо.
- Перевірити, чи дозволяє трудова функція працювати дистанційно.
- Документувати рішення. Якщо дистанційна робота неможлива – бажано чітко зазначити об’єктивні причини такої відмови.
- Не допускати різного ставлення до працівників без об’єктивного обґрунтування.
Чому працівниця не отримала понад 1,5 млн грн
Верховний Суд погодився з висновками нижчих судів про відсутність підстав для стягнення заявленої заборгованості. У період простою працівниці виплачували передбачену законодавством оплату – не нижче двох третин окладу. А після припинення простою вона фактично не вийшла на роботу, хоча роботодавець повідомив її про необхідність працювати у звичайному режимі.
Саме тому суд не визнав цей період таким, за який роботодавець повинен виплатити заявлений працівницею середній заробіток.
Не було встановлено і підстав для компенсації моральної та майнової шкоди.
Що важливо запам’ятати роботодавцю
Інвалідність працівника породжує додаткові обов’язки роботодавця, але не означає автоматичного права працівника на будь-яку бажану форму організації праці. Водночас роботодавець не повинен формально відмахуватися від прохання про адаптацію.
Головне питання у кожній конкретній ситуації:
Чи існує реальна потреба в пристосуванні умов праці, чи може роботодавець його забезпечити без непропорційного тягаря та чи має відмова об’єктивне й законне обґрунтування?
Саме такий підхід дозволяє одночасно захистити права працівника з інвалідністю та врахувати реальні потреби підприємства.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Статті на тему:
Прийняти працівника з інвалідністю чи сплатити цільовий внесок: що «вигідніше» роботодавцю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: формула внеску та приклад розрахунку
Пропозиція працівнику з інвалідністю про встановлення неповного робочого часу
Працівники з інвалідністю: які документи потрібні роботодавцю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: які роботодавці (не)виконують
✨ Маєте кадрове питання? AI-Консультант допоможе знайти відповідь швидко та зручно
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Бронювання
20.11.2026
Усі галузеві та регіональні критерії для бронювання – станом на 20.11.2026
Координаційний центр з питань бронювання вже погодив 90% оновлених критеріїв. Ми уважно відстежуємо всі зміни та оперативно інформуємо вас про оновлення галузевих і регіональних вимог. Усі актуальні критерії для бронювання збираємо у зручному функціоналі, щоб ви могли швидко знайти потрібні документи та перевірити вимоги до свого підприємства

Головне за тиждень
20.11.2026
100% бронювання за умови мобілізації, продовження критичності до 01.02, зміни у «Резерв+» та звіт про транспорт до 18.12. Коротко про головне за тиждень 16.11– 20.11.2026
Автоматичне продовження критичності до 1 лютого 2027 року: кого не охопить новий механізм? Зміни в «Резерв+»: точну дату завершення відстрочки показують на головному екрані. 100% бронювання за умови мобілізації 1% працівників щомісяця: що пропонують. Звіт про транспорт до 18.12: (не) подаємо, якщо немає авто. Робота під час повітряної тривоги з 05.12: кому пропонують відстрочку. Новий порядок проведення конкурсів на посади держслужби: документи подаватимуть через «Дію». Відпустка з понеділка по п'ятницю: правило 14 днів і чи можна не включати вихідні. Про це та інше – читайте у статті

Бронювання
20.11.2026
Міненерго затвердило нові критерії важливості підприємств: кого стосується Наказ №529
Міненерго затвердило нові критерії визначення підприємств, важливих для галузі національної економіки у сфері управління зоною відчуження, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та поводження з радіоактивними відходами. Наказ №529 передбачає два критерії для визначення важливості підприємств

Воєнний стан
20.11.2026
Доставили до ТЦК: що робити та як захистити свої права
Якщо вас доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, важливо знати, як діяти та на що звернути увагу. Народний депутат Олексій Гончаренко опублікував покроковий алгоритм дій для таких ситуацій

Військовий облік
20.11.2026
Звіряння зі своїм ТЦК: готувати повні Списки чи тільки працівників, які тут стоять на обліку
ТЦК за місцем реєстрації підприємства не хоче проводити звіряння повних Списків. Пропонують надати витяги тільки по працівниках, які стоять в них на обліку. А в нас немає таких працівників – всі на обліку в інших ТЦК. Як нам пройти звіряння зі своїм ТЦК?

Відпустки на дітей
20.11.2026
Відпустка для догляду за дитиною до 6 років: чи зобов’язаний роботодавець зберігати посаду за працівницею
Працівниця завершує відпустку для догляду за дитиною до трьох років і хоче продовжити догляд до шести років за медичним висновком. Чи зберігається за нею посада на цей період, чи може роботодавець не гарантувати повернення на попереднє місце роботи та чи потрібно письмово повідомляти працівницю про такі умови? Роз'яснення – у консультації ФПУ

Діловодство
20.11.2026
Локальні документи підприємства (положення, правила, посадові інструкції): розроблення, оновлення, ознайомлення працівників
«А що, правила самі собі напишуться?» Звісно ж ні. Скільки існує підприємство – стільки й питань навколо посадових інструкцій, правил, положень і всієї цієї чарівної паперової бюрократії. Спочатку все затвердили, усіх ознайомили, підписи зібрали, архів створили – здається, можна спати спокійно. Але ні! Зібрали для вас кілька цікавих відповідей за практичними запитами

Відпустки неоплачувані
20.11.2026
Працівник використав 90 днів відпустки без збереження зарплати: чи має право на неї ще раз
Працівник уже використав відпустку без збереження заробітної плати, яку надають працівникам, що виїхали за кордон або набули статусу ВПО. Чи може він знову звернутися до роботодавця із заявою на таку відпустку, чи 90 календарних днів – це загальний ліміт на весь період воєнного стану? Роз’яснення надали у ФПУ

Бронювання
20.11.2026
Нові критерії критичності на Кіровоградщині: ОВА затвердила зміни
Кіровоградська ОВА внесла зміни до регіональних критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності територіальних громад в особливий період. Критерії викладено в новій редакції

Бронювання
20.11.2026
На Львівщині оновили критерії критичності: які правила діють замість попередніх
Львівська ОДА затвердила нові критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для економіки області або задоволення потреб територіальних громад в особливий період. Попереднє розпорядження від 13.12.2024 втратило чинність

Воєнний стан
20.11.2026
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам
Чи може директор або інший працівник підприємства вручити військовозобов’язаному повістку безпосередньо на робочому місці? Таке право передбачене законодавством, але роботодавець має дотримуватися встановленої процедури оповіщення, оформити відповідний наказ та повідомити ТЦК та СП про результати. Хто може вручати повістки та як діяти, якщо працівник відмовляється їх отримувати?

Бронювання
20.11.2026
У Вінницькій ОВА критерії критичності викладено у новій редакції: що зміниться для підприємств
У Вінницькій ОВА оновлено критерії для підприємств, які претендують на статус важливих для забезпечення потреб територіальних громад в особливий період. Які показники мають виконати підприємства та що доведеться контролювати після отримання статусу?

Бронювання
20.11.2026
Підприємствам доведеться доводити критичну важливість: які обґрунтування готувати з 26 листопада
З 26 листопада підприємства Волині подаватимуть документи на критичність за оновленими регіональними критеріями. Роботодавцям варто заздалегідь підготувати не лише підтвердження відповідності критеріям, а й конкретні аргументи, чому діяльність підприємства важлива для області

Бронювання
20.11.2026
ТЦК відмовляють у довідках для критичності через неактуальне ВЛК у працівників
Підприємства вже стикаються з відмовами ТЦК та СП у видачі довідок, необхідних для підтвердження або перепідтвердження статусу критично важливого. Причина – неактуальне ВЛК у військовозобов’язаних працівників

Відпустки
20.11.2026
Дострокове припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: заява+наказ
Порядок дострокового виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років: заява працівника має бути подана не пізніше ніж за 10 календарних днів до виходу на роботу, після чого роботодавець видає відповідний наказ.

Відповідальність / Перевірки
20.11.2026
Плани перевірок на 2027 рік: які держоргани вже оприлюднили графіки станом на 20.11.2026
Держоргани почали оприлюднювати плани перевірок на 2027 рік. У таблиці збираємо наявні плани перевірок на 2027 рік – є плани перевірок вже від 10 структур. До 1 грудня буде затверджена більшість з них, а план-графік перевірок ДПС очікуємо до 25 грудня

Бронювання
20.11.2026
Майже 30 тисяч грн для бронювання: яку зарплату вимагатимуть у 2027 році
Рада готується прийняти Державний бюджет України на 2027 рік, у якому закладено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн з 1 січня 2027 року. Якщо цей показник буде затверджено, зміняться й суми, які роботодавцям потрібно враховувати під час бронювання працівників





