Прийняти працівника з інвалідністю чи сплатити цільовий внесок: що «вигідніше» роботодавцю

1. Виконання нормативу залежить від нарахованої зарплати
2. Цільовий внесок
3. Що економічно вигідніше для роботодавця: виконати норматив чи сплатити цільовий внесок
4. Висновки

Виконання нормативу залежить від нарахованої зарплати

Норматив із працевлаштування осіб з інвалідності у 2026 році встановлений в такому розмірі (ст. 18-2 Закону України від 21.03.1991 №875 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», далі – Закон №875):

1. для роботодавців із СКШП від 8 до 25 осіб – одне робоче місце для особи з інвалідністю;
2. для роботодавців із СКШП від 25 осіб – 4% СКШП за квартал;
3. для закладів охорони здоров'я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю – 2% від СКШП.

Якщо у роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників за квартал склала 7 працівників і менше – норматив виконувати не потрібно.

Важливо! з 1 січня 2026 року норматив виконують щоквартально

При чому розрахунок нормативу «базується» на такому показнику, як середньооблікова кількість штатних працівників (далі – СКШП). Він визначається за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286.

Щоб дізнатись, чи виконано норматив потрібно порівняти норматив та СКШП за квартал осіб з інвалідністю. Тобто потрібно визначати окремо СКШП в цілому по підприємству та окремо СКШП працівників з інвалідністю. Правила розрахунку однакові.

Проте однією з головних новацій нормативу-2026 є зарплатна вимога. Так, до виконання зазначеного нормативу робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць.

У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має право враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (ст. 18-2 Закону №875).

Тобто до нормативу можна зарахувати працівника з інвалідністю, який працевлаштований за основним місцем роботи і його розмір нарахованої зарплати має бути більше розміру мінімальної зарплати.

У 2026 році мінзарплата в місячному розмірі встановлена в розмірі 8647 грн. Тому щоб виконати зарплату вимогу, нарахована зарплата має перевищувати цей розмір навіть на 1 копійку (наприклад 8647,01 грн). Якщо нарахована зарплата буде чітко дорівнювати 8647 грн або нарахована в меншому розмірі, то вимога не виконується і до нормативу зарахувати працівника вже не можна.

Не ризикуйте штрафами за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю – перевірте все за хвилину. Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю сам розрахує СКШП, норматив і навіть можливу суму санкцій. Спробуйте – точно не пошкодуєте, бо краще знати заздалегідь, ніж потім платити

Цільовий внесок

З 2026 року якщо роботодавець не виконав норматив, він має сплатити цільовий внесок. Розмір внеску (В) обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

1. 40 відсотків середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника (ЗПсер);
2. кількість місяців у кварталі (3);
3. різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених цією статтею щодо розміру оплати праці (невиконаний норматив).

При чому на період воєнного стану та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір цільового внеску встановлюється на рівні 50 % від базового розміру.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Для розрахунку внеску потрібно знайти середньомісячну зарплату на 1 працівника. Яким чином її визначати буде наведено у відповідному порядку від Кабміну. На сьогодні є проєкт такого порядку.

Згідно із ним середньомісячна заробітна плата (винагорода) розрахована на одного працівника у відповідному календарному кварталі (ЗПсер), для цілей розрахунку внеску обчислюється за такою формулою:

ЗПсер = ЗП кварт : К сер : 3,

де

1. ЗП кварт – нарахована заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за календарний квартал, на яку нарахований єдиний внесок;
2. К сер – середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та яким нараховано заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за відповідний календарний квартал;
3. 3 – кількість місяців у календарному кварталі.

Як бачимо, для визначення середньомісячної зарплати потрібно знати середню кількість працівників.

Вона ж, своєю чергою, визначається за іншими правилами ніж СКШП для власне нормативу.

Так, відповідно до проєкту такого порядку середня кількість працівників за відповідний календарний квартал (К сер) обчислюється як сума СКШП та кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості:

К сер = СКШП + КСЕПЗ

Тобто, по суті, ми до СКШП за квартал маємо додати кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості.

Але! Для цілей розрахунку цільового внеску потрібно буде враховувати особливі правила визначення СКШП. А саме не будуть враховуватись:

1. особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД;
2. працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством;
3. працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати протягом повної тривалості звітного періоду;
4. працівники, з якими призупинено дію трудового договору;
5. працівники, яких увільнено від роботи через військову службу за ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю;
6. працівники, праця яких відноситься до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабміном.

Що економічно вигідніше для роботодавця: виконати норматив чи сплатити цільовий внесок

Тут все буде залежати від середньомісячної зарплати на 1 працівника за квартал та нарахованої зарплати працівнику з інвалідністю. В кожному конкретному випадку потрібно спиратися на фактичні суми нарахованої зарплати. Адже один роботодавець нараховує працівникам зарплату на рівні «мінімалки» чи трохи вище, інший забезпечує своїм працівникам конкурентний рівень заробітної плати або їх нарахована зарплата є вищою за середній рівень по регіону, перевищує середньогалузеві показники.

Приклад 1. У роботодавця працює 15 працівників. Норматив за 1 квартал складає 1 особа. Роботодавець нараховує працівникам зарплату в межах 9000–15000 грн. За 1 квартал було нараховано 565500 грн.

Припустимо, що роботодавець працевлаштував працівника з інвалідністю і весь квартал нараховував йому зарплату в розмірі 9000 грн щомісяця. За квартал додаткові витрати склали:

1. зарплата 9000 грн х 3 міс = 27000 грн;
2. ЄСВ: 9000 грн х 8,41 % х 3 міс = 2270,70 грн;
3. всього: 27000+2270,70 = 29270,70 грн.

Якщо ж норматив не буде виконаний, то потрібно сплатити цільовий внесок.

Прорахуємо спочатку розмір середньої зарплати на 1 працівника за квартал:

565500 грн : 3 : 15 = 12566,67 грн,

Де

1. 565500 – нарахована зарплата за квартал працівникам, на яку нарахований ЄСВ;
2. 3 – кількість місяців у кварталі;
3. 15 – середня кількість працівників.

Розмір внеску за 1 квартал 2026 року буде складати:

12566,67 грн х 0,4 х 3 х 1 х 0,5 = 7540,00 (грн).

Отже, в цьому випадку бачимо, що сплатити цільовий внесок роботодавцю буде дешевше ніж нараховувати зарплату працівнику з інвалідністю в розмірі що перевищує МЗП (7540 грн < 29270,70 грн).

Приклад 2. У роботодавця працює 15 працівників. Норматив за 1 квартал складає 1 особа. Роботодавець нараховує працівникам зарплату в межах 35000-50000 грн. За 1 квартал було нараховано 1 947 000 грн.

Припустимо, що роботодавець працевлаштував працівника з інвалідністю і весь квартал нараховував йому зарплату в розмірі 10000 грн щомісяця. За квартал додаткові витрати склали:

1. зарплата 10000 грн х 3 міс = 30000 грн;
2. ЄСВ: 10000 грн х 8,41 % х 3 міс = 2523 грн;
3. всього: 30000+2523 = 32523 грн.

Якщо ж норматив не буде виконаний, то потрібно сплатити цільовий внесок.

Прорахуємо спочатку розмір середньої зарплати на 1 працівника за квартал:

1 947 000 грн : 3 : 15 = 43266,67 грн,

де

1. 1947000 – нарахована зарплата за квартал працівникам, на яку нарахований ЄСВ;
2. 3 – кількість місяців у кварталі;
3. 15 – середня кількість працівників.

Розмір внеску за 1 квартал 2026 року буде складати:

43266,67 грн х 0,4 х 3 х 1 х 0,5 = 25960 грн.

Навіть у цій ситуації сплатити цільовий внесок роботодавцю буде дешевше ніж нараховувати зарплату працівнику з інвалідністю в розмірі що перевищує МЗП (25960 грн < 32523 грн).

Приклад 3. Візьмемо умови прикладу 2, але припустимо, що працівнику з інвалідністю встановлено оклад 38000 грн, але він працює із зайнятістю 0,5.

Цільовий внесок при цих умовах не змінюється – 25960 грн.

Проте витрати на оплату праці та ЄСВ для працівника з інвалідністю можуть скласти:

1. зарплата: 38000 х 0,5 х 3 міс = 57000 грн;
2. ЄСВ: 19000 грн х 8,41% х 3 міс = 4793,70 грн;
3. всього: 57000 + 4793,70 = 61793,70 грн.

В цьому випадку бачимо, що у разі працевлаштування працівника з інвалідністю на посаду із щомісячною нарахованою зарплатою по 19000 грн та ЄСВ 4793,70 грн, цільовий внесок сплачувати дешевше.

Приклад 4. У роботодавця працює 8 працівників. Норматив за 1 квартал складає 1 особа. Роботодавець нараховує працівникам зарплату в межах 100000–200000 грн

Щомісяця було нараховано:

За 1 квартал нарахована зарплата, на яку нарахований ЄСВ склала:

1 218 820 х 3 міс = 3 656 460 грн.

Якщо працівника з інвалідністю не буде працевлаштовано і норматив не буде виконаний, то потрібно сплатити цільовий внесок.

Прорахуємо спочатку розмір середньої зарплати на 1 працівника за квартал:

3 656 460 грн : 3 : 8 = 152352,50 грн,

де

1. 3 656 460 – нарахована зарплата за квартал працівникам, на яку нарахований ЄСВ;
2. 3 – кількість місяців у кварталі;
3. 8 – середня кількість працівників.

Розмір внеску за 1 квартал 2026 року буде складати:

152352,50 грн х 0,4 х 3 х 1 х 0,5 = 91411,50 грн.

Припустимо, що роботодавець працевлаштував працівника з інвалідністю і весь квартал нараховував йому зарплату в розмірі 10000 грн щомісяця. За квартал додаткові витрати склали:

1. зарплата 10000 грн х 3 міс = 30000 грн;
2. ЄСВ: 10000 грн х 8,41 % х 3 міс = 2523 грн;
3. всього: 30000+2523 = 32523 грн.

У цьому випадку для такого роботодавця із великими зарплатами прийняти на роботу працівника з інвалідністю і нараховувати йому зарплату більше ніж мінімалка буде дешевше, ніж сплачувати цільовий внесок (32523 грн < 91411,50 грн).

Сплачувати внесок буде вигідніше, якщо працівнику з інвалідністю нараховувати зарплату, наприклад, в розмірі 28150 грн і більше щомісяця ((28150 грн + 28150 грн х 8,41%) х 3 міс = 91552,26 грн).

Увага! Навіть з огляду на всі ці прорахунки варто також зважати на ще один важливий нюанс. А саме той факт, що оформлена на роботу особа з інвалідністю виконуватиме певну роботу і створюватиме суспільно корисний результат у формі матеріальних благ, послуг або інтелектуальних цінностей, виконуючи визначену трудовим договором роботу. І користь від цього може бути набагато більшою ніж проста економія на зарплаті

Висновки

1. У 2026 році норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконується щоквартально та залежить від СКШП. Ключова новація – зарплатна вимога: до нормативу зараховується лише працівник з інвалідністю, який працює за основним місцем роботи та має нараховану зарплату понад мінімальну.
2. У разі невиконання нормативу роботодавець сплачує цільовий внесок, розмір якого залежить від середньомісячної зарплати на підприємстві та кількості «незакритих» місць. Тому рішення – виконувати норматив чи сплачувати внесок – потребує попереднього фінансового розрахунку в кожному конкретному випадку.

Джерело: 7eminar

Інструменти кадровика:

Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю 2026

Статті та консультації на тему:

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: готуємося до змін 2026 року

Працевлаштування осіб з інвалідністю 2026: практичні поради для керівників бюджетних установ

Пропозиція працівнику з інвалідністю про встановлення неповного робочого часу

Чи враховувати лікарняні у зарплату осіб з інвалідністю під час визначення виконання нормативу

Чи враховувати у норматив працівника з інвалідністю у неоплачуваній відпустці

Неповна зайнятість, але ЄСВ з повного окладу: чи враховується працівник з інвалідністю в норматив

На скільки більше МЗП має бути зарплата особи з інвалідністю

Працівник з інвалідністю: коли зарплата може бути менше мінімалки

Працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: чи враховуються зовнішні сумісники

Чи переводити осіб з інвалідністю на повний робочий тиждень