
Особливі працівники
13.02.2026
Працевлаштування осіб з інвалідністю 2026: практичні поради для керівників бюджетних установ
З 1 січня 2026 чимало змін у працевлаштуванні осіб з інвалідністю та механізмі сплати цільового внеску у разі невиконання нормативу із працевлаштування. Новації поширюються й на бюджетні установи. Тож перед роботодавцями, у тому числі у бюджетній сфері постає питання: як діяти коли працівник з інвалідністю працює на неповний робочий день і його зарплата менша за мінімальну, та відмовляється від зміни істотних умов праці. У бюджетників це питання ще й пов’язано із тим, що кошти на сплату внеску, як правило, не передбачені кошторисом. Розглянемо алгоритм дій, правові ризики та документальне оформлення у 2026 році

- Нормативне підґрунтя
- Працевлаштування осіб з інвалідністю у бюджеті
- Розв’язання проблеми через зміну істотних умов праці
- Коштів на внески в установі немає, а сплатити потрібно: як діяти
- Висновки
Нормативне підґрунтя
1 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15.01.2025 № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який суттєво скоригував низку нормативно-правових актів щодо порядку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Сьогодні ми не говоритимемо про те хто (не)сплачуватиме цільовий внесок, як його розрахувати, як подавати звітність, як штрафуватимуть за порушення тощо. Про це читайте тут та тут.
Працевлаштування осіб з інвалідністю у бюджеті
Натомість зупинимося на одній з проблемних ситуацій, яка вже починає виникати в бюджетній сфері.
Ситуація: Бюджетна установа зі штатом 24 працівники. Один з них – особа з інвалідністю, який працює за основним місцем роботи неповний робочий день (половину робочого дня). Що має зробити роботодавець, починаючи з 2026, щоб не порушити вимоги законодавства?
Норматив робочих місць для осіб з інвалідністю, згідно з вимогами ст. 18-2 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», звісно трішки змінився, але по суті залишається майже той самий:
- 1 робоче місце – для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників (СКШП) від 8 до 25 осіб,
- 4% від СКШП – для роботодавців із СКШП понад 25 осіб,
- 2% від СКШП – для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією чи навчанням осіб з інвалідністю.
Водночас змінюється принцип відповідальності. Роботодавець у 2026 році має вибір:
- працевлаштувати особу з інвалідністю (за потреби – облаштувати їй робоче місце);
або
- сплатити цільовий внесок до ПФУ (обов’язок щодо сплати внеску з 2026 поширюється на всіх роботодавців, навіть – на бюджетні установи, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету). Надалі внесок буде перераховано до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
У виконання нормативу при цьому зараховується працівник з інвалідністю, нарахована зарплата якого перевищує мінімальну заробітну плату (на сьогодні – більша за 8647 грн).
Отже, для працівника, який працює на умовах неповного робочого часу половина зарплати якого менша за 8647 грн, можна не змінюючи режим роботи працівника встановити надбавки, доплати, премії. Утім у бюджеті на жаль, буває таке, що відсутні підстави для таких виплат.
І тоді доведеться діяти.
Розв’язання проблеми через зміну істотних умов праці
КРОК 1. Роботодавець надає працівнику повідомлення, в якому пропонує йому зміну істотних умов праці.
Під час воєнного стану, згідно із Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» двомісячний строк для попередження про зміну істотних умов праці (ст. 32 Кодексу законів про працю України) не застосовується. Тому роботодавець має право повідомити працівника про такі зміни не пізніше як до моменту їх запровадження
Законодавством не встановлено ані уніфікованої форми повідомлення працівнику про зміну істотних умов праці, ані форми згоди або відмови працівника продовжувати роботу в нових умовах. Але саме таке письмове повідомлення (із ознайомленням працівника під підпис) в разі трудового спору буде доказом законних дій роботодавця.
Текст повідомлення може бути приблизно таким:

КРОК 2. Працівник:
- у разі згоди або підписує повідомлення («Згоден»), або пише окрему заяву, в якій зазначає свою згоду;
- у разі незгоди пише заяву, в якій обґрунтовує причину відмови від змін або відмовляється без обґрунтування.
КРОК 3. Роботодавець у разі згоди працівника на зміну істотних умов праці видає наказ про зміну істотних умов праці.
У разі незгоди працівником щодо змін істотних умов праці роботодавцю доведеться сплачувати цільовий внесок до ПФУ (за несплату відповідного внеску передбачено нарахування пені та штрафні санкції з боку ПФУ).
Та повернемося до самого питання, яке зазначено на початку статті.
Продовження ситуації. Даний працівник – особа з інвалідністю після отримання повідомлення роботодавця (див. вище) не погодився на зміну робочого часу. Він це зазначив у заяві, де вказав причину відмови – за станом здоров’я. Що робити роботодавцю в такому випадку?
У разі відмови працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці роботодавець, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, має право його звільнити.
І хоча законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю, але в разі відмови такої особи від продовження роботи в ситуації коли в індивідуальній програмі реабілітації є чіткі показання щодо часу роботи працівника або через інші причини, це може бути досить складним питанням. Не виключені конфліктні ситуації та розбір у судах.
Тож важливо або переконати працівника, або вдатися до непопулярного варіанту – припинення трудових відносин із ним. Звісно можна також шукати ще одного працівника з інвалідністю.
Але поки що доведеться сплачувати цільовий внесок за не працевлаштування особи з інвалідністю.
Для приватного підприємства не виникає труднощів знайти кошти для сплати цього внеску. А для бюджетних установ, які повністю фінансуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виникає проблема відсутності коштів на цей внесок, адже законодавство не передбачає автоматичного звільнення від його сплати через брак фінансування.
І тут ми підійшли до наступного ключового запитання.
Коштів на внески в установі немає, а сплатити потрібно: як діяти
Отже, що ж робити роботодавцю бюджетної установи, якщо коштів на цільовий внесок до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю немає?
1. Роботодавець направляє на ім'я керівника органу вищого рівня (головного розпорядника бюджетних коштів) лист-клопотання, в якому зазначає причину браку фінансування для сплати цільового внеску (з посиланням на вимоги законодавства щодо обов'язковості такої сплати).
Додатком до листа-клопотання (як документальне підтвердження) можуть бути: звітність про нарахування цільового внеску / довідка про розрахунок, розрахунок нагальної потреби (обґрунтування суми цього цільового внеску).
2. На підставі листа-клопотання орган вищого рівня приймає рішення щодо перерозподілу бюджетних асигнувань. У зв’язку з тим, що зміни щодо порядку працевлаштування осіб з інвалідністю в бюджетних установах лише почали діяти з 2026 року і такі витрати не передбачені кошторисом установи, місцева рада на сесії приймає рішення про внесення змін до бюджету. На підставі такого рішення установа отримує додаткове фінансування та вносить зміни до свого кошторису та плану асигнувань.
Але буває таке, що кошти на цільовий внесок в органа вищого рівня є, і виносити дане питання на сесію не потрібно. Тоді питання вирішується швидше.
Висновки
- Найкращий варіант для роботодавця це спромогтися виконати норматив робочих місць для осіб з інвалідністю, щоб не сплачувати цільовий внесок. Для цього потрібно або прийняти особу з інвалідністю, або інколи збільшити зарплату працівника з інвалідністю з тим, щоб вона за місяць перевищувала 8647 грн.
- Якщо неможливо виконати норматив, бюджетній установі слід звернутися до свого органу вищого рівня (головного розпорядника бюджетних коштів) щодо виділення додаткового фінансування на сплату цільового внеску.
Документальне підтвердження дій роботодавця:
- наявність документів на підтвердження пошуку особи з інвалідністю для працевлаштування;
- у разі потреби зміни кількості часу роботи – надання роботодавцем працівнику з інвалідністю повідомлення щодо зміни істотних умов праці (з обов’язковим письмовим ознайомленням працівника) та отримана роботодавцем від працівника письмова згода / відмова щодо продовження роботи в нових умовах;
- направлення роботодавцем листа-клопотання на адресу органу вищого рівня щодо відсутності фінансування для сплати цільового внеску (в разі необхідності).
Саме документальні дії (під час перевірки органами контролю) будуть слугувати роботодавцю підтвердженням того, що бюджетна установа вжила всіх можливих заходів для виконання вимог законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.
Людмила СУПРУНОВСЬКА, спеціаліст з кадрового обліку та архівної справи
Шаблони та разки документів:
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Наказ про зміну істотних умов праці
Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (встановлення неповного робочого дня)
Повідомлення про зміну істотних умов праці (запровадження підсумованого обліку робочого часу)
Наказ про зміну істотних умов праці (встановлення неповного робочого дня)
Наказ про повідомлення працівників щодо зміни істотних умов праці
Мінікурс на тему:
Нові правила квоти 4% з 2026 року: кого не зарахують до нормативу і хто не має виконувати
Статті на тему:
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: готуємося до змін 2026 року
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Бронювання
20.11.2026
Усі галузеві та регіональні критерії для бронювання – станом на 20.11.2026
Координаційний центр з питань бронювання вже погодив 90% оновлених критеріїв. Ми уважно відстежуємо всі зміни та оперативно інформуємо вас про оновлення галузевих і регіональних вимог. Усі актуальні критерії для бронювання збираємо у зручному функціоналі, щоб ви могли швидко знайти потрібні документи та перевірити вимоги до свого підприємства

Бронювання
20.11.2026
Київська ОВА оновила критерії критично важливих підприємств: що змінилося
Київська обласна військова адміністрація затвердила нову редакцію критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад Київської області в особливий період. Зміни внесено розпорядженням від 16.11.2026 №2281

Головне за тиждень
20.11.2026
100% бронювання за умови мобілізації, продовження критичності до 01.02, зміни у «Резерв+» та звіт про транспорт до 18.12. Коротко про головне за тиждень 16.11– 20.11.2026
Автоматичне продовження критичності до 1 лютого 2027 року: кого не охопить новий механізм? Зміни в «Резерв+»: точну дату завершення відстрочки показують на головному екрані. 100% бронювання за умови мобілізації 1% працівників щомісяця: що пропонують. Звіт про транспорт до 18.12: (не) подаємо, якщо немає авто. Робота під час повітряної тривоги з 05.12: кому пропонують відстрочку. Новий порядок проведення конкурсів на посади держслужби: документи подаватимуть через «Дію». Відпустка з понеділка по п'ятницю: правило 14 днів і чи можна не включати вихідні. Про це та інше – читайте у статті

Бронювання
20.11.2026
Міненерго затвердило нові критерії важливості підприємств: кого стосується Наказ №529
Міненерго затвердило нові критерії визначення підприємств, важливих для галузі національної економіки у сфері управління зоною відчуження, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та поводження з радіоактивними відходами. Наказ №529 передбачає два критерії для визначення важливості підприємств

Воєнний стан
20.11.2026
Доставили до ТЦК: що робити та як захистити свої права
Якщо вас доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, важливо знати, як діяти та на що звернути увагу. Народний депутат Олексій Гончаренко опублікував покроковий алгоритм дій для таких ситуацій

Військовий облік
20.11.2026
Звіряння зі своїм ТЦК: готувати повні Списки чи тільки працівників, які тут стоять на обліку
ТЦК за місцем реєстрації підприємства не хоче проводити звіряння повних Списків. Пропонують надати витяги тільки по працівниках, які стоять в них на обліку. А в нас немає таких працівників – всі на обліку в інших ТЦК. Як нам пройти звіряння зі своїм ТЦК?

Відпустки на дітей
20.11.2026
Відпустка для догляду за дитиною до 6 років: чи зобов’язаний роботодавець зберігати посаду за працівницею
Працівниця завершує відпустку для догляду за дитиною до трьох років і хоче продовжити догляд до шести років за медичним висновком. Чи зберігається за нею посада на цей період, чи може роботодавець не гарантувати повернення на попереднє місце роботи та чи потрібно письмово повідомляти працівницю про такі умови? Роз'яснення – у консультації ФПУ

Діловодство
20.11.2026
Локальні документи підприємства (положення, правила, посадові інструкції): розроблення, оновлення, ознайомлення працівників
«А що, правила самі собі напишуться?» Звісно ж ні. Скільки існує підприємство – стільки й питань навколо посадових інструкцій, правил, положень і всієї цієї чарівної паперової бюрократії. Спочатку все затвердили, усіх ознайомили, підписи зібрали, архів створили – здається, можна спати спокійно. Але ні! Зібрали для вас кілька цікавих відповідей за практичними запитами

Відпустки неоплачувані
20.11.2026
Працівник використав 90 днів відпустки без збереження зарплати: чи має право на неї ще раз
Працівник уже використав відпустку без збереження заробітної плати, яку надають працівникам, що виїхали за кордон або набули статусу ВПО. Чи може він знову звернутися до роботодавця із заявою на таку відпустку, чи 90 календарних днів – це загальний ліміт на весь період воєнного стану? Роз’яснення надали у ФПУ

Бронювання
20.11.2026
Нові критерії критичності на Кіровоградщині: ОВА затвердила зміни
Кіровоградська ОВА внесла зміни до регіональних критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності територіальних громад в особливий період. Критерії викладено в новій редакції

Бронювання
20.11.2026
На Львівщині оновили критерії критичності: які правила діють замість попередніх
Львівська ОДА затвердила нові критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для економіки області або задоволення потреб територіальних громад в особливий період. Попереднє розпорядження від 13.12.2024 втратило чинність

Воєнний стан
20.11.2026
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам
Чи може директор або інший працівник підприємства вручити військовозобов’язаному повістку безпосередньо на робочому місці? Таке право передбачене законодавством, але роботодавець має дотримуватися встановленої процедури оповіщення, оформити відповідний наказ та повідомити ТЦК та СП про результати. Хто може вручати повістки та як діяти, якщо працівник відмовляється їх отримувати?

Бронювання
20.11.2026
У Вінницькій ОВА критерії критичності викладено у новій редакції: що зміниться для підприємств
У Вінницькій ОВА оновлено критерії для підприємств, які претендують на статус важливих для забезпечення потреб територіальних громад в особливий період. Які показники мають виконати підприємства та що доведеться контролювати після отримання статусу?

Бронювання
20.11.2026
Підприємствам доведеться доводити критичну важливість: які обґрунтування готувати з 26 листопада
З 26 листопада підприємства Волині подаватимуть документи на критичність за оновленими регіональними критеріями. Роботодавцям варто заздалегідь підготувати не лише підтвердження відповідності критеріям, а й конкретні аргументи, чому діяльність підприємства важлива для області

Бронювання
20.11.2026
ТЦК відмовляють у довідках для критичності через неактуальне ВЛК у працівників
Підприємства вже стикаються з відмовами ТЦК та СП у видачі довідок, необхідних для підтвердження або перепідтвердження статусу критично важливого. Причина – неактуальне ВЛК у військовозобов’язаних працівників

Відпустки
20.11.2026
Дострокове припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: заява+наказ
Порядок дострокового виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років: заява працівника має бути подана не пізніше ніж за 10 календарних днів до виходу на роботу, після чого роботодавець видає відповідний наказ.

Відповідальність / Перевірки
20.11.2026
Плани перевірок на 2027 рік: які держоргани вже оприлюднили графіки станом на 20.11.2026
Держоргани почали оприлюднювати плани перевірок на 2027 рік. У таблиці збираємо наявні плани перевірок на 2027 рік – є плани перевірок вже від 10 структур. До 1 грудня буде затверджена більшість з них, а план-графік перевірок ДПС очікуємо до 25 грудня

Бронювання
20.11.2026
Майже 30 тисяч грн для бронювання: яку зарплату вимагатимуть у 2027 році
Рада готується прийняти Державний бюджет України на 2027 рік, у якому закладено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн з 1 січня 2027 року. Якщо цей показник буде затверджено, зміняться й суми, які роботодавцям потрібно враховувати під час бронювання працівників





