Нові правила квоти 4% з 2026 року: кого не зарахують до нормативу і хто не має виконувати

1. Який розмір нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено з 2026 року
2. Що таке середньооблікова кількість штатних працівників і як вона впливає на квоту 4%
3. Приклад розрахунку нормативу
4. За яких умов працівник з інвалідністю зараховується до виконання квоти 4%
5. Коли працівник з інвалідністю може зараховуватися до нормативу як дві особи

Який розмір нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено з 2026 року

Питання виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в статті 18-2 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875), який з 1 січня 2026 року діє в оновленій редакції. Так, з цього періоду цей норматив встановлений в такому розмірі:

1. для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб – одне робоче місце для особи з інвалідністю;
2. для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників понад 25 осіб – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал;
3. для закладів охорони здоров'я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю – 2% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал.

Чи потрібно виконувати норматив, якщо середньооблікова кількість працівників за квартал не перевищує 7 осіб?

Якщо у роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників за квартал склала 7 працівників і менше – норматив виконувати не потрібно.

Увага! З 1 січня 26 року норматив виконують щоквартально, а не за рік. У разі недотримання нормативу сплачуємо внески

Що таке середньооблікова кількість штатних працівників і як вона впливає на квоту 4%

В Законі №875 йдеться про визначення нормативу на підставі такого показника як середньооблікова кількість штатних працівників (далі – СКШП). Він визначається за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.2005 № 286 (далі – Інструкція № 286).

І головне правило цієї інструкції – до показника включаємо працівників за основним місцем роботи. Зовнішніх сумісників – не включаємо. Відповідно у разі оформлення особи з інвалідністю, як зовнішнього сумісника така особа з інвалідністю не буде зарахована у виконання нормативу.

Коли у вас співробітник працює як за основним місцем роботи та як внутрішній сумісник, то його, при розрахунку середньооблікової чисельності, рахуємо як одну особу.

Окрім того, при визначенні СКШП не будуть враховані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також у відпустках для догляду за дитиною до 3/6 років. Це правило пп. 3.2.2 Інструкції №286.

І одна зі змін до Закону №875 – при здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Перелік таких робіт має затвердити Уряд. Наразі є лише проєкт відповідної постанови.

Приклад розрахунку нормативу

Розглянемо приклад розрахунку СКШП.

Приклад 1. В січні 2026 року на підприємстві 100 працівників, з них 5 працівників перебувають у відпустці для догляду за дитиною, 3 працівника – це зовнішні сумісники, а ще 10 працівників працюють в шкідливих умовах

Для визначення нормативу потрібно розрахувати СКШП. За січень вона складає:

100 - 5 - 3 - 10 = 82 працівники

Тобто без урахування працівників у відпустках до 3 років, зовнішніх сумісників та працівників зі шкідливими умовами праці.

Якщо така кількість буде і в наступних місяцях 1 кварталу, то норматив складає:

(82 + 82 + 82) : 3 х 4% = 3,28 = 3 особи з інвалідністю

За наведених умов на підприємстві має бути працевлаштовано 3 працівників з інвалідністю.

Але чи всіх працівників з інвалідністю можна зарахувати до нормативу?

Ні, не всіх. Потрібно дотримуватись певних вимог.

За яких умов працівник з інвалідністю зараховується до виконання квоти 4%

Вимога перша. Працівник з інвалідністю має бути працевлаштований за основним місцем роботи. Якщо це зовнішній сумісник, то він на виконання нормативу впливати не буде, оскільки за правилами Інструкції №286 він не включаються ані до облікової, ані до середньооблікової кількості штатних працівників.

Вимога друга. Зарплата працівника з інвалідністю має перевищувати розмір мінзарплати. Це новація Закону №875 щодо виконання нормативу.

Приклад 2. Працівнику з інвалідністю встановлено неповний робочий час (працює 4 години щодня), оклад 10000 грн. За відпрацьований час його нарахована зарплата становить 5000 грн

Такого працівника не можна буде зарахувати у виконання нормативу.

Ось ще один приклад.

Приклад 3. Працівнику з інвалідністю, який працює за основним місцем роботи, так само встановлено неповний робочий час по 4 години щодня. Оклад 20000 грн, а за відпрацьований час його нарахована зарплата буде становити 10000 грн.

В цьому випадку працівник буде включатись до нормативу. І включатимемо його як одну особу, навіть незважаючи на те, що він працює з неповною зайнятістю.

Увага! Для зарахування до нормативу немає значення встановлена група інвалідності та вік працівника. Проте важливим залишається працевлаштування за основним місцем роботи й дотримання зарплатного критерію більше мінімальної зарплати (тобто виконання вищенаведених вимог)

Коли працівник з інвалідністю може зараховуватися до нормативу як дві особи

В певних випадках група інвалідності працівника може допомогти із виконанням нормативу.

А саме: роботодавець у порядку, встановленому КМУ, має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами у розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (тобто два робочих місця визначеного нормативу). Це означає, що якщо норматив для роботодавця складає 2 особи, то у роботодавця, наприклад, можуть бути працевлаштовані за основним місцем:

1. або 2 працівники з інвалідністю ІІІ групи;
2. або один працівник з І групою інвалідністю.

Відповідний порядок планують закріпити й у відповідній постанові КМУ.

Які наслідки невиконання нормативу та як розрахувати цільовий внесок

У разі невиконання нормативу роботодавець має сплатити цільовий внесок. При цьому роботодавець самостійно визначає розмір такого внеску.

Розмір внеску обраховується так:

Внесок = СЗп х 40% х 3 х К

СЗп – середньомісячна зарплата на одного працівника за квартал;

40% – стала величина;

3 – кількість місяців у кварталі;

К – різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру оплати праці.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується. Але на період воєнного стану та протягом кварталу, в якому він буде завершений чи скасований, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю буде встановлено на рівні 50% базового розміру. Тобто наразі використовуємо таку формулу:

Внесок = СЗп х 40% х 3 х К х 50%

Щоб правильно розрахувати середньомісячну зарплату на 1 працівника, урядом підготовлено проєкт відповідного порядку.

Яку звітність потрібно подавати у разі нарахування та сплати цільового внеску

Роботодавці з 2026 року зобов’язані щоквартально подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску. Строк його подання – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. При чому подаватимуть його поки що до податкових органів за основним місцем обліку.

Проте форма такого звіту та порядок його заповнення та подання на сьогодні не затверджені!

А ось сплатити цільовий внесок потрібно буде протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності.

Висновки

1. З 2026 року квоту з працевлаштування осіб з інвалідністю виконують щоквартально, а не за рік.
2. Норматив розраховується на підставі СКШП, до якої входять лише працівники за основним місцем роботи.
3. У виконання квоти зараховуються не всі працівники з інвалідністю. Обов’язкові умови: основне місце роботи та зарплата понад мінімальну.
4. Група інвалідності зазвичай не має значення, але в окремих випадках один працівник може зараховуватися як дві особи. Невиконання нормативу тягне за собою необхідність сплатити цільовий внесок і звітність.

Джерело: kadroland