Апеляційний суд розглянув справу щодо законності мобілізації студента, який навчався за денною формою та мав право на відстрочку від призову.
Як встановлено судом, позивач перебував на військовому обліку та з 1 вересня 2025 року був зарахований до Слов’янського енергобудівного коледжу для здобуття освіти за денною формою навчання.
18 вересня 2025 року під час перебування у Кам’янському його доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Того ж дня ВЛК визнала його придатним до військової служби.
Після цього наказом начальника ТЦК та СП громадянина призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини. Згодом наказом командира військової частини його зарахували до списків особового складу на посаду курсанта навчального підрозділу.
Не погодившись із такими рішеннями, чоловік звернувся до суду. Він зазначав, що мав право на відстрочку як студент денної форми навчання та нібито подав відповідну заяву до органу військового обліку. Також позивач посилався на порушення під час проходження військово-лікарської комісії.
Однак Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Після цього позивач подав апеляційну скаргу.
Розглядаючи справу, апеляційний суд нагадав, що законодавство дійсно передбачає право на відстрочку для здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають вищий рівень освіти. Тому позивач належав до категорії осіб, які могли скористатися таким правом.
Водночас колегія суддів звернула увагу на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої право на відстрочку не виникає автоматично.
Для його реалізації військовозобов’язаний повинен самостійно вчинити необхідні дії та належним чином оформити відстрочку через уповноважений орган. Крім того, реалізувати це право можна лише до набуття статусу військовослужбовця
Суд встановив, що на момент проведення мобілізаційних заходів у ТЦК та СП не було підтвердженої документами інформації про оформлене право позивача на відстрочку. Відповідних відомостей не містили й його військово-облікові документи.
Аргументи про направлення заяви поштою суд також не прийняв. На думку колегії суддів, надані поштові документи не підтверджують належним чином, що необхідні матеріали були подані саме до проведення мобілізаційних заходів та до видання наказу про призов.
Крім того, суд зазначив, що військовозобов’язані зобов’язані особисто повідомляти органи військового обліку про зміну обставин, зокрема щодо навчання та освіти, у встановлені строки. Доказів виконання такого обов’язку позивач не надав.
Щодо доводів про порушення процедури проходження ВЛК апеляційний суд вказав, що матеріали справи не містять доказів оскарження відповідних рішень або дій комісії, тому ці обставини не можуть впливати на вирішення спору.
У результаті колегія суддів у справі №160/33721/25 залишила апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Суд дійшов висновку, що наявність права на відстрочку сама по собі не є достатньою підставою для скасування мобілізації, якщо таке право не було належним чином оформлене до призову.
Джерело: Судово-юридична газета
Схожі публікації:
Відстрочка для студентів у 2026 році: що змінилося після скасування наказу МОН №910
МОЗ затвердило перелік спеціальностей для обов’язкової підготовки офіцерів запасу
Створять Єдиний реєстр мобілізаційних потреб: українці зможуть перевірити свою чергу призову
Студентам готують нові правила відстрочки: у Міноборони можуть змінити критерії
Мобілізація з 4 травня 2026: кого призовуть і хто не підлягає
