Звільнення зі служби
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ст. 24 Закону № 2232).
Про звільнення зі служби робиться відповідний запис до військового квитка (лист Міноборони від 21.08.2014 № 322/2/7142). Там же роблять і запис про те, коли й куди зобов’язаний прибути демобілізований після звільнення з військової служби (роз’ясненнями ДСА в Полтавській обл.).
Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів для взяття на військовий облік (ст. 26 Закону № 2232).
Збереження середнього заробітку
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються:
- місце роботи
і
- посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
З дня, наступного за днем виключення працівника зі списків особового складу військової частини, по день взяття на військовий облік у ТЦК (для цього відведено 5 календарних днів) за демобілізованим працівником зберігаються гарантії, передбачені ч. 2 ст. 119 КЗпП і ч. 2 ст. 21 Закону № 2232.
На ці дні працівник увільняється від виконання обов’язків, йому нараховується середній заробіток з урахуванням положень Порядку № 100 (лист Мінсоцполітики від 27.09.2017 № 2447/0/101-17).
Наприклад:
Оформлення збереження середнього заробітку у наказі
Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця (лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 231/06/186-15).
Роботодавець видає наказ про повернення працівника до роботи, адже він був увільненим від роботи наказом «на період проходження військової служби» (з відкритою датою).
Отже, роботодавець, видавши наказ про повернення працівника до роботи, тим самим припинить таке увільнення (роз’яснення Конфедерації вільних профспілок України від 17.11.2023).
Висновки
- Звільнення з військової служби — день фактичної демобілізації — останній день, коли на нього поширюється дія ч. 3 ст. 119 КЗпП.
- З дня, наступного за днем виключення працівника зі списків особового складу військової частини, по день взяття на військовий облік у ТЦК, але не більше ніж 5 к. дн. за демобілізованим працівником зберігаються гарантії, передбачені ч. 2 ст. 119 КЗпП і ч. 2 ст. 21 Закону № 2232. На ці дні працівник увільняється від виконання обов’язків, йому нараховується середній заробіток з урахуванням положень Порядку № 100.
- Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця. Роботодавець видає наказ про повернення працівника до роботи.
Нормативно-правове забезпечення
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII.
Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».
Закон № 2232 — Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100
Положення № 1153 — Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджений Указам Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Джерело: kadroland