Право на оплату лікарняного мають застраховані особи. Статтею 12 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про соцстрахування) передбачено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Таке право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Звичайна ситуація, коли працівник захворів, надав листок непрацездатності і роботодавець приймає до оплати такий лікарняний листок. Але ж ситуації бувають різними.
Як бути, якщо в період тимчасової непрацездатності працівник хоче звільнитися? Чи можна звільняти такого працівника? Як оплачувати листок непрацездатності?
Одразу скажу, є заборона на звільнення чи немає залежить від підстави звільнення працівника. Якщо, наприклад, це звільнення за власним бажанням або за згодою сторін, то заборони трудове законодавства не містить.
Заборона є тільки при звільненні за ініціативою роботодавця. Так не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавців в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП, а це звільнення за ініціативи роботодавця внаслідок нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності).
Також пам'ятаємо і про особливі норми трудового законодавства, що діють в період воєнного стану. Так у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час у період його тимчасової непрацездатності. Але у такому разі як дату звільнення зазначаємо перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про таку тимчасову непрацездатність — ч. 1 ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Тож якщо це звільнення за власним бажанням, за згодою сторін, через закінчення дії строкового трудового законодавства тощо заборони на звільнення під час такого лікарняного немає. Але як оплачувати листок непрацездатності, весь період чи до дня звільнення включно? Відповідь знаходимо у ст. 15 Закону про соцстрахування. Тут сказано що допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують застрахованим особам з 6 дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення. При цьому оплата перших днів тимчасової непрацездатності здійснюється коштом роботодавця, відповідно до Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.15 р. № 440.
І тут виникає запитання.
Коли подавати таку заяву-розрахунок?
Тоді, коли листок непрацездатності змінить свій статус на «готовий до сплати», якщо це електронний листок непрацездатності. Такі строки передбачені наказом МОЗ України «Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності» від 17.06.2021 № 1234.
За загальним правилом лікарняний лист вважається виданим через 7 днів після дати закриття та набуває статусу «готовий до сплати». Тобто тільки через 7 днів, на восьмий, статус листка непрацездатності має змінитись на «готовий до сплати» і з ним можна буде працювати.
Ну а далі страхувальник чи уповноважені особи мають ухвалити рішення про призначення допомоги — не пізніше 10 робочих днів з дня надходження (видання) лікарняного. Такі правила стосуються, як оплати перших 5 днів, так і допомоги коштом ПФУ.
Отже, оплата за листком непрацездатності в цьому випадку буде нарахована вже звільненому працівнику у наступному місяці.
І тут ми переходимо до наступного запитання.
Як буде оподатковуватись такий лікарняний?
На момент нарахування лікарняних підприємство – колишній роботодавець і фізособа також колишній працівник і вони вже не перебуватимуть у трудових відносинах. Тобто роботодавець вже не несе обов'язку страхувальника, тому ЄСВ на такий лікарняний не буде нараховуватись. Відповідно в додатку 1 до Об’єднаної звітності роботодавець такий лікарняний не буде відображати.
Проте податок на доходи фізосіб та військовий збір потрібно утримати. Податковий кодекс України не містить жодних обмежень чи послаблень. У звичайній ситуації ПКУ для цілей оподаткування лікарняний прирівнює до зарплати і якщо це стосується працівника підприємства, такі лікарняні показуємо в додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності з ознакою доходу «101».
Але в ситуації із лікарняними, які нараховані вже звільненому працівнику, тобто особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, до загального оподатковуваного доходу такі суми включають у складі інших оподатковуваних доходів. З такого доходу утримується ПДФО за ставкою 18% та військовий збір — 1,5%. У додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності такі виплати відображаємо з ознакою доходу «127».
І на останок ще одна ситуація.
Чи потрібно оплачувати листок непрацездатності, якщо працівника було звільнено в березні 2024 року, але в кабінеті страхувальника на порталі ПФУ з'явився лікарняний листок, відкритий 9 квітня.
Ні.
Але чому може трапитись така ситуація? Інформація про те, що працівник звільнився, ще не потрапила до реєстру застрахованих осіб, тому такий листок непрацездатності автоматично потрапив до колишнього роботодавця. Оскільки тимчасова непрацездатність настала вже після звільнення працівника, листок непрацездатності не оплачуємо.
Підсумки
Трудове законодавство не містить заборони на звільнення працівника за власним бажанням, за згодою сторін під час тимчасової непрацездатності. Якщо лікарняний нарахований після звільнення — ЄСВ не нараховують і в додатку 1 Об’єднаної звітності не відображають, проте ПДФО та військовий збір утримують в звичайному порядку і показують у додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності з ознакою доходу «127».
Джерело: kadroland