Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). Але роботодавці при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень.
Частина друга ст. 52 КЗпП зазначає, що на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.
Чинним законодавством України не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць чи рік. Ця норма може бути відмінна залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на місяць чи рік приймається самостійно з дотримання норм ст. 50−53, ст. 67 КЗпП (роз’яснення Мінекономіки України від 19.08.2021 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу).
Листи-роз’яснення, розміщені на сайті Мінекономіки, з визначенням норми тривалості робочого часу на відповідний рік служать як рекомендації або, враховуючи те, що в них визначені всі нормо утворюючі фактори, як методичний посібник при розрахунку норми тривалості робочого часу на місяць чи рік безпосередньо на підприємстві в установі, організації (лист Мінекономіки України від 22.12.2023 №4706-05/70902-09).
У Держпраці зазначили, що законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу, вона може бути різною, залежно від графіка роботи роботодавця, тому обраховується ним самостійно.
Джерело: Держпраці
