Звільнення директора ТОВ: чому це не просто «звільнення за ст. 38 КЗпП»

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч. 1 ст. 43 Конституції України). Використання примусової праці заборонено.

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу закоів про працю, далі – КЗпП), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП).

Водночас складність питання полягає в тому, що директор є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею, порядок його призначення та звільнення суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників

Керівник товариства з обмеженою відповідальністю згідно з нормами Цивільного кодексу та Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон №2275) є одноосібним виконавчим органом товариства і / або входить до складу колегіального виконавчого органу, якщо це передбачено статутом. (ч. 4 та ч. 5 ст. 39 Закону №2275).

З одноосібним виконавчим органом – директором укладається:

1. цивільно-правовий;

або

1. трудовий договір (контракт).

Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12 ст. 39 Закону №2275).

Контракт є особливою формою трудового договору, яким можуть визначатися окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу як працівника товариства, зокрема:

1. строк здійснення ним повноважень;
2. права, обов'язки і відповідальність сторін умови звільнення з посади (у тому числі дострокового), ст. 21 КЗпП.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Це передбачено частиною другою статті 12 Закону №2275).

Саме директор приймає рішення з операційних питань, представляє товариство у відносинах із третіми особами (державними органами, контрагентами), укладає договори від імені товариства, організовує та контролює ведення бухгалтерського обліку, забезпечує подання податкової, статистичної та іншої обов’язкової звітності, підписує платіжні та інші документи щодо розпорядження коштами, здійснює найм і звільнення працівників, несе відповідальність за дотримання законодавства в діяльності товариства.

Зміна директора товариства передбачає внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вимагає повідомлення за місцезнаходженням платника податків державної податкової інспекції (в означених нормативними актами випадках).

З огляду на важливість повноважень та завдань, виконання яких покладаються на директора товариства та з урахуванням того, що навіть короткочасне усунення його від виконання обов’язків може мати істотний негативний вплив на діяльність товариства та його працівників, Законом №2275 визначені додаткові вимоги щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства.

Так, згідно з ч. 13 ст. 39 Закону №2275 повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків.

Обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства віднесені до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути віднесені до компетенції інших його органів. (ст. 30 Закону №2275).

Процедура скликання і ухвалення рішення загальними зборами визначена статтями 31, 32 Закону №2275.

Крім цього, статутом товариства, а також контрактом з директором можуть визначатися додаткові умови щодо процедури та умов звільнення.

Отже, питання звільнення директора товариства мають розглядатися не виключно в межах трудових відносин, а вимагають врахування корпоративних правовідносин, що існують між товариством і директором.

Висновки щодо важливості відносин, пов’язаних із виконанням функцій управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе у встановлену законом відповідальність, викладені у постановах ВС:

1. від 10.04.2019 у справі №510/456/17;
2. від 08.11.2019 у справі №667/1/16;
3. від 04.02.2020 у справі №915/540/16;
4. від 19.02.2020 у справі №145/166/18;
5. від 12.01.2021 у справі №127/21764/17.

У постанові ВС від 14.06.23 у справі №448/362/22 зокрема, зазначено:

правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу. Помилковим є твердження позивача про те, що спір стосується реалізації ним як працівником виключно права на працю. Спір щодо припинення трудового договору директора товариства виникає із корпоративних відносин, оскільки він пов’язаний із реалізацією загальними зборами цього товариства їх компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Він стосується управління юрособою і належить до юрисдикції господарського суду

Таким чином, законодавство про працю не встановлює додаткових вимог щодо процедури звільнення директора товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема щодо строків такого звільнення відповідно до статті 38 КЗпП, які були б відмінними у порівнянні з іншими працівниками.

Джерело: Держпраці