Суть спору
Товариство уклало договір про надання бухгалтерських послуг з ФОП.
ФОП, своєю чергою, залучила фізичну особу – ОСОБА_1, яка фактично виконувала бухгалтерську роботу для товариства протягом майже двох місяців:
- трудовий договір із цією особою не укладався;
- повідомлення до податкової про прийняття на роботу не подавалося;
- фактично бухгалтер працювала за графіком та виконувала поточні завдання підприємства.
Зрештою ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Держпраці щодо неоформлених трудових відносин.
За результатами позапланової перевірки інспектори Держпраці дійшли висновку:
фізична особа фактично виконувала функції головного бухгалтера без оформлення трудових відносин, що є порушенням статей 21 та 24 Кодексу законів про працю.
Було винесено припис про усунення порушень. Однак суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік роботодавця – і саме це рішення скасував Верховний Суд.
Ключові позиції Верховного Суду:
1.Формальний договір ≠ реальний зміст відносин
Верховний Суд наголосив, що вирішальне значення має не назва договору, а фактичний характер виконуваної роботи.
Ознаки трудових, а не цивільно-правових відносин – це, якщо особа:
- систематично виконує функції за посадою (а не разове завдання);
- працює за графіком;
- інтегрована у діяльність підприємства;
- має доступ до електронного підпису, звітності, банківських систем;
- виконує поточні доручення керівництва.
2.Бухгалтерський облік – це не «разова послуга»
Суд окремо звернув увагу:
- бухгалтерський облік ведеться безперервно;
- він є процесом праці, а не результатом виконання окремого завдання;
- функції головного бухгалтера мають постійний, системний та організаційний характер.
Тому, якщо ці функції виконує фізична особа без статусу ФОП, такі відносини можуть існувати виключно в межах трудового договору.
3.«Ланцюжок» через ФОП – зона підвищеного ризику
Схема, за якої підприємство укладає договір з ФОП, а фактичну роботу виконує інша фізична особа, може свідчити про:
- приховування трудових відносин;
- уникнення сплати ЄСВ, ПДФО та військового збору;
- позбавлення працівника трудових гарантій;
- створення штучних перешкод для захисту трудових прав.
Отже, Постанова Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №140/10379/24 – чіткий орієнтир для бізнесу, сигнал для інспекцій і реальний інструмент захисту для працівників.
Роботодавці:
- оновлюйте контактні дані в ЄДР – ризик їх неактуальності несе бізнес;
- оцінюйте реальний зміст відносин, а не лише форму договору;
- бухгалтер, який працює «як штатний», має бути оформлений належно.
Працівники:
- відсутність наказу чи трудової книжки не означає, що трудових відносин немає;
- вирішальне значення має фактичне виконання трудової функції;
- держава та суди стають на захист реального змісту правовідносин.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
