
Експерт
Яна ЯрошенкоКреативний головний редактор текстового контенту kadroland, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
Через надзвичайний стан в енергетиці деяким комерційним роботодавцям дозволено працювати і вночі як «Пункт незламності». Зокрема, цілодобові зміни можуть повернутися в магазини, аптеки тощо. Проговоримо ключові організаційні моменти

Ні, заборони на нічні зміни не було. Водночас через запровадження воєнного стану на території багатьох населених пунктів України було встановлено комендантську годину. Зокрема, під час дії комендантської години заборонено перебування на вулицях без спеціальних перепусток. Через це деякі різновиди бізнесу були змушені змінити графіки роботи та скасувати нічні, а подекуди й вечірні години роботи. Зокрема, під обмеження потрапляли аптеки, магазини, торгівельно-розважальні центри тощо.
Саме для тих суб’єктів господарювання, які «згорнули» цілодобову роботу, є можливість повернути роботу в такий час за певних умов.
По-перше, зверніть увагу, що мова не йде про глобальне скасування комендантської години. Деталі – тут.
По-друге, працювати вночі можуть:
Обов’язкові умови:
Бізнеси, які офіційно виконують функцію Пунктів Незламності, можуть працювати цілодобово на період дії відповідного рішення.
За окремим рішенням міста та Ради оборони може бути дозволено рух громадського транспорту та таксі.
У загальному випадку відповідно до ст. 55 КЗпП забороняється залучення до роботи в нічний час:
Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених ст. 175 КЗпП. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).
Проте нормами ч. 1 ст. 8 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) визначено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:
Тому на період воєнного стану знімаються обмеження ст. 55 КЗпП, відповідно до яких забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших вісімнадцяти років.
Вечірнім вважається час з 18:00 до 22:00 (додаток 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки (продовжує діяти до ухвалення нової угоди) та галузевими (регіональними) угодами.
Нічним вважається час з 22:00 години вечора до 06:00 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП).
Нагадаємо, що в нічний час установлена тривалість роботи чи зміни скорочується на одну годину (ст. 54 КЗпП).
Проте згадані норми діють лише в мирний час, а в період дії воєнного стану, вони не застосовуються.
Відповідно до ст. 108 КЗпП: робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, який встановлюється Генеральною угодою, галузевою (регіональною) угодою та колдоговором, але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Отже, роботодавцям заборонено не оплачувати роботу в нічний час або здійснювати доплату за роботу в нічний час нижче ніж 20% тарифної ставки (окладу). За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, передбачено штраф у розмірі двох мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Разом з тим, у додатку 3 до Генеральної угоди передбачено:
Тож, коли на підприємство поширюється Генеральна угода, то йому потрібно дотримуватися її приписів і виплачувати доплату за роботу в нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
Конкретний розмір доплати за роботу в нічний час фіксують у колдоговорі. При цьому в додатку до колдоговору має бути перелік посад працівників, яких залучено до роботи в нічний час. Якщо колдоговір не укладено, то розмір доплати може бути вказано в положенні про оплату праці (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1537/0/102-17).
Деталі – тут.
Доплату за нічний час проводять за підсумками кожного місяця. Таке правило діє й у випадку підсумованого обліку робочого часу на підприємстві, тобто тривалість облікового періоду не змінює обов’язку щодо нарахування доплати за підсумками кожного місяця.
У наведеному випадку мова йде про зміну режиму роботи. Таке рішення запроваджується наказом керівника.
Оскільки наразі неможливо визначити період, на який запроваджується новий режим роботи, то в наказі слід передбачити, наприклад, так:
«на період надзвичайної ситуації в енергетиці та до додаткового розпорядження керівника»
Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України:
Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці
Однак відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці здійснюється не пізніше, як до запровадження таких умов.
Таке повідомлення доцільно оформити документально й ознайомити з ним працівника під підпис.
У Табелі обліку використання робочого часу:
Тож доплату здійснюють на підставі даних щодо кількості відпрацьованих вечірніх та нічних годин, які вказано в Табелі.
Наприклад, якщо зміна триває з 18:00 до 06:00 із двома перервами (з 22:00 до 23:00 та з 03:00 до 04:00), то в Табелі буде вказано нічні години через дріб – 4/1 та позначено буквеним кодом через дріб «Р/РН», а на години, які припадають на години роботи з 0-00 до 6-00 просто вказано 5 годин, які будуть позначені буквеним кодом «РН». Це забезпечить дотримання роботодавцем умов щодо особливих умов оплати праці, які визначено в ст. 108 КЗпП.
Яна ЯРОШЕНКО, експерт з трудового права, кадрового та війскового обліку
Шаблони та зразки документів:
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Наказ про встановлення режиму роботи
Наказ про повідомлення працівників щодо зміни істотних умов праці
Довідник кадровика:
Стаття на тему:
Зміна істотних умов праці під час воєнного стану
Табель обліку використання робочого часу: важливі акценти
Надбавки та доплати до посадових окладів: умови запровадження і виплати
Державний аграрний реєстр (ДАР) тимчасово призупинив прийом заявок на визначення агропідприємств критично важливими. Які причини призупинення та коли планується відновлення прийому заявок – про це в матеріалі

Постанова КМУ від 23.10.2026 №1328 змінює правила бронювання військовозобов’язаних працівників, зокрема порядок збільшення квоти понад 50% через Координаційний центр. Кого стосуються нові умови, які підприємства можуть претендувати на додаткове бронювання та чому отримати погодження буде непросто? Розбираємо ключові зміни й проблемні питання за аналізом народного депутата Олександра Федієнка

Підприємство ОПК, прийняли на роботу працівника, у «Резерв+» наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції. Подали на бронювання з приміткою – бронювання з порушенням. Після отримання бронювання працівник сплатив штраф, пройшов ВЛК. Чи потрібно йому йти до ТЦК та СП? Чи сплати штрафу та проходження ВЛК достатньо?

Батьки дітей, які у 2026–2027 навчальному році йдуть до першого класу, можуть оформити одноразову допомогу «Пакунок школяра». Заяву можна подати онлайн через «Дію» або офлайн у сервісному центрі ПФУ, але треба встигнути до 1 листопада 2026 року

Працівник працює за скороченим графіком за домовленістю з роботодавцем? Оплату праці визначають пропорційно фактично відпрацьованим годинам або залежно від виробітку. Розглянемо, як розрахувати зарплату з посадового окладу відповідно до статті 56 КЗпП

У постанові КМУ від 23.10.2026 №1328 передбачено підставу для відмови розгляду збільшення лімітів бронювання Координаційним центром – систематичні порушення військового обліку керівником підприємства. Розповідаємо, про які саме порушення йдеться

Чи можна вимагати від працівників заяви на відпустку без збереження зарплати, якщо на підприємстві немає роботи? Держпраці нагадала правила оформлення таких відпусток і пояснила, які законні альтернативи має роботодавець, зокрема простій або призупинення дії трудового договору

Коротко, структурно, зрозуміло розповідаємо про головні новини. Радимо кращі статті дня та даємо зразки документів. І трохи професійного гумору

Уряд 23 жовтня ухвалив доопрацьовану постанову щодо критичності та бронювання працівників. Для ОПК та енергетики передбачили бронювання до 95%, для теплопостачання та водоканалів – до 75%, а також змінили правила розрахунку квоти 50%. Водночас з’явилися нові ризики втрати критичності та обмеження бронювання. Розбираємо ключові зміни за аналізом нардепа Ярослава Железняка.

Заброньований працівник помер, і в день смерті так, як не знаємо коли буде припинення трудових відносин, у Дії його розбронювали. Чи потрібно при виплаті компенсації за невикористану відпустку дотягувати суму зарплати працівника до критерію 25 941? Чи маємо нарахувати лише належні виплати за відпрацьований час і компенсацію за невикористану відпустку?

Верховна Рада 247 голосами ухвалила законопроєкт №13478-1 у другому читанні та в цілому. Документ передбачає відновлення конкурсів на посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, нові правила призначення під час воєнного стану та пріоритетне право на держслужбу для ветеранів війни

У «Резерв+» знову доступне оформлення відстрочок, пов’язаних із наявністю дітей, доглядом за близькими та статусом родини захисника чи захисниці. З 23 по 26 жовтня 2026 року окремі відстрочки не були доступні для оформлення онлайн через технічні роботи Мін’юсту

Уряд змінив правила визначення критично важливих підприємств для бронювання працівників. За інформацією нардепа Ярослава Железняка, для 13 галузей діятимуть спеціальні правила без узгодження Координаційного центру. Які сфери потрапили до переліку, а кому доведеться діяти через Центр?
