- Правова природа додаткової відпустки за роботу з комп’ютером
- Кому надається право на додатковий відпочинок
- Нормативи та ліміт комп’ютерної відпустки
- Головна умова надання: правило 50% робочого часу
- Обов’язковість надання відпустки без колективного договору
- Порядок оформлення комп’ютерної відпустки
- Приклад розрахунку тривалості комп’ютерної відпустки
- Відпустка в умовах воєнного стану
- Висновок
Правова природа додаткової відпустки за роботу з комп’ютером
Відпустка за роботу з комп’ютером – це не бонус від роботодавця, а щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці. Вона передбачена ст. 76 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статтями 4, 8 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) і надається працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням.
Проте на практиці лише невелика кількість роботодавців надає таку відпустку, а ще менше працівників знають про своє право на неї.
Кому надається право на додатковий відпочинок
Право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці поширюється на всіх працівників, які використовують персональний комп’ютер та не залежить від назви посади у трудовому договорі.
Це означає, що бухгалтери, кадровики, секретарі та менеджери мають таке ж право на додаткові дні відпочинку, як і системні адміністратори чи програмісти.
Ба більше, трудове законодавство не робить різниці між офісом та роботою з дому. Дистанційні та надомні працівники мають абсолютно рівні права на цей вид відпочинку, якщо вони використовують комп’ютер для виконання службових обов'язків.
Нормативи та ліміт комп’ютерної відпустки
Основним документом, що визначає підстави комп’ютерної відпустки, є Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затверджений постановою Кабміну від 17.11.1997 №1290 (далі – Список №2), а також Наказ Мінпраці від 30.01.1998 №16, який врегулював порядок застосування цього Списку.
Саме відповідно до цих нормативних актів працівники, які працюють на електронно-обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Головна умова надання: правило 50% робочого часу
Водночас слід враховувати деякі нюанси: не всі працівники, що працюють за ноутбуком, автоматично можуть розраховувати на комп’ютерну відпустку.
Основною умовою її надання є фактична зайнятість роботою за комп’ютером не менше ніж половину тривалості робочого дня. Ця вимога безпосередньо закріплена у п. 7 Наказу №16 та частині 2 ст. 9 Закону про відпустки.
Наприклад, якщо робочий день триває 8 годин, то робота за монітором має складати щонайменше 4 години. Важливо пам'ятати, що право на відпустку втрачається за ті дні, коли робота за комп’ютером становить менше встановленої норми або працівник відсутній з причини хвороби чи відпустки за власний рахунок.
Обов’язковість надання відпустки без колективного договору
Отже, з’ясували, що право на 4 дні відпочинку мають всі працівники, які працюють за комп’ютером за умови фактичного виконання службових обов’язків за монітором не менше половини робочого часу. Але що робити, якщо право на комп’ютерну відпустку не передбачене у колективному або трудовому договорі? Чи може роботодавець відмовити у її наданні?
Держпраці та Мінсоцполітики (див. лист Держпраці від 13.07.2022 №2419/4/4.1-ЗВ-22а, лист від 24.12.2013 №152/13/82-13) неодноразово наголошували: щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці є обов’язковою. Її потрібно надавати навіть тоді, коли на підприємстві взагалі не укладено колективний договір або у чинному договорі забули прописати цю гарантію.
Порядок оформлення комп’ютерної відпустки
Наявність законних підстав і звернення працівника з відповідною заявою зобов’язують роботодавця надати додаткову відпустку. Звісно, коли є підстави для її надання працівнику. Відмова у її наданні є порушенням трудового законодавства та передбачає штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (наразі це 8 647 грн).
Якщо працівник, який працює за комп’ютером, подає заяву про надання додаткової відпустки і вона передбачена графіком відпусток, роботодавець не має права відмовити. На підставі заяви оформлюється відповідний наказ про надання відпустки.
Якщо ж працівник захворів під час такого відпочинку, відпустка підлягає перенесенню або продовженню, оскільки є щорічною відпусткою.
Приклад розрахунку тривалості комп’ютерної відпустки
Максимальна тривалість додаткової відпустки за роботу з комп’ютером – 4 календарні дні на рік, при цьому конкретну кількість днів визначає роботодавець залежно від фактичної зайнятості за комп’ютером.
Якщо робота з комп’ютером виконується неповний робочий час або протягом року були періоди, що не зараховуються до відпускного стажу, додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
На практиці визначення кількості днів комп’ютерної відпустки виглядає так: працівник, який повністю відпрацював робочий рік з 1 грудня 2024 по 30 листопада 2025, має право на 4 календарні дні відпустки за роботу з комп’ютером.
Протягом цього періоду він використав 14 календарних днів щорічної основної відпустки — ці дні зараховуються до стажу, що дає право на комп’ютерну відпустку. Водночас працівник перебував у відпустці без збереження зарплати через воєнний стан з 1 лютого по 1 травня 2025 року (90 календарних днів). Цей період не включається до відпускного стажу.
Отже, із 365 календарних днів робочого року для нарахування комп’ютерної відпустки зараховуються 275 к.дн.
365 к.дн. – 90 к.дн. = 275 к.дн.
Оскільки за повний рік передбачено 4 календарні дні додаткової відпустки, на один календарний день стажу припадає 0,011 дня відпустки.
4 к.дн.в. : 365 к.дн. = 0,011 к.дн.
Помноживши цей показник на 275 к.дн. фактичного стажу, отримуємо 3,025 календарних дні відпустки. Після округлення за математичними правилами працівнику належить 3 календарні дні щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером.
0,011 × 275 = 3,025 = 3 к.дн.
Щоб швидко й точно розрахувати відпускні дні за фактично відпрацьований час, скористайтеся зручним інструментом – онлайн-калькулятором днів щорічних відпусток
Відпустка в умовах воєнного стану
Незважаючи на право працівника на щорічну додаткову відпустку за роботу з комп’ютером, воєнний стан встановив певні обмеження, які варто враховувати.
Роботодавець має право обмежити загальну тривалість щорічної відпустки – як основної, так і додаткової – до 24 календарних днів у поточному році. Додаткові дні можна надати без збереження зарплати або перенести на період після скасування воєнного стану. Це право роботодавця передбачено статтею 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Якщо ж працівник працює на підприємстві критичної інфраструктури, в оборонній галузі або виконує мобілізаційні завдання, роботодавець може законно відмовити у наданні будь-якої відпустки під час воєнного стану – за винятком «декретної» відпустки.
Висновок
- Працівники, які працюють на комп’ютері, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 к. дн.
- Тривалість відпустки визначається у колективному або трудовому договорі залежно від фактичної зайнятості працівника за комп’ютером. Надання комп’ютерної відпустки є обов’язковим, навіть якщо колективний договір відсутній або не передбачає таку гарантію.
- Ключовою умовою для нарахування відпустки є робота за комп’ютером не менше половини робочого дня. Подання заяви працівником, який реально має право на таку відпустку, зобов’язує роботодавця надати додаткову відпустку – відмовляти у її наданні закон не дозволяє.
Джерело: kadroland
Шаблони та зразки документів:
Заява про надання додаткової відпустки за роботу на комп'ютері
Наказ про надання додаткової відпустки за роботу на комп'ютері
Інструменти
Калькулятор днів щорічних відпусток
Довідник
Стаж щорічної додаткової відпустки
Стаття на тему:
Додаткова відпустка за роботу за комп'ютером: особливості надання під час воєнного стану
