Процедура звільнення працівника, що відмовляється повернутися на роботу

Відновіть дію трудового договору працівника та надішліть йому вимогу з певного числа стати до роботи (хоча б через мессенджери) – у разі невиходу зможете звільнити за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n47) у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Тож Ви маєте надіслати працівникові вимогу стати до роботи (не менш ніж за 10 днів до визначеної дати повернення на роботу), а у разі невиходу – можете звільнити за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231).

Алгоритм дій буде наступний:

1) Насамперед, надішліть працівнику вимогу (у Вашому випадку – можна через електронну пошту чи мессенджери, але у такому разі обов'язково зробіть скриншот і роздрукуйте) про необхідність у певний термін стати до роботи.

2) У разі ігнорування цієї вимоги або відмови – безпосередньо розпочинайте процедуру звільнення за прогул без поважних причин. Для цього зафіксуйте факт відсутності працівника на роботі, починаючи з дня, коли він мав стати до роботи згідно з Вашою вимогою (безпосередній керівник працівника має подати доповідну записку про його відсутність на роботі, а у табелі слід проставляти позначки «НЗ» чи цифровий код «28» – неявки з нез'ясованих причин).

3) Надалі потрібно витребувати від працівника пояснення (можна також електронною поштою чи через мессенджери) щодо причин його відсутності на роботі чи зафіксувати його відмову надати такі пояснення.

4) Після цього необхідно скласти акт у довільні формі, в якому будуть відображені результати вжитих заходів для з'ясування причин відсутності працівника на роботі (в акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано те, що з'ясувати причини не вдалось).

5) Якщо ж жодних поважних причин, які виключають вину працівника щодо вчинення прогулу, не встановлено, можна буде видавати наказ про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231). Текст наказу може бути таким: «НАКАЗУЮ: 1. Звільнити працівника такого-то такою-то датою у зв'язку з вчиненням прогулу без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України. 2. Бухгалтерії виплатити працівнику такому-то грошову компенсацію за стільки-то днів невикористаної щорічної відпустки».

Раді допомогти, звертайтесь ще!