Надання працівником індивідуальної програми реабілітації (ІПР) не є обов'язковим, але цей документ є релевантним та важливим для обох сторін трудових відносин.

Законодавство України не зобов'язує працівника надавати роботодавцю ІПР. Рішення про розкриття інформації про стан здоров'я та інвалідність є добровільним вибором працівника
Основним документом, що підтверджує статус інвалідності, є довідка МСЕК (Медико-соціальної експертної комісії) та посвідчення особи з інвалідністю

Якщо працівник бажає скористатися пільгами, передбаченими для осіб з інвалідністю (наприклад, скороченим робочим днем, додатковою відпусткою, створенням особливих умов праці), або якщо характер його роботи має відповідати медичним рекомендаціям, тоді він може надати ІПР

ІПР містить детальні рекомендації МСЕК щодо умов та характеру праці, необхідності додаткових перерв, обмежень у навантаженні тощо. Роботодавець зобов'язаний врахувати ці рекомендації (якщо працівник надав ІПР) для забезпечення безпечних та відповідних умов праці, що також допомагає уникнути юридичних ризиків та штрафів..
Отже, хоча надання ІПР є добровільним, цей документ має високу юридичну та практичну цінність і рекомендується для використання в трудових відносинах, якщо працівник бажає реалізувати свої права, а роботодавець – виконати свої обов'язки щодо забезпечення належних умов праці.

Якщо при працевлаштуванні особа з інвалідністю не надала індивідуальну програму - це не позбавляє її інвалідного статусу для цілей трудового чи податкового законодавства. Зокрема, навіть без наданої ІПР працівника зараховують до нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Раді допомогти, звертайтесь ще!