Потрібно з’ясувати, чи виконував він у цей день роботу, чи фактично не приступив до неї через хворобу. Це ключовий момент, бо від цього залежить що саме оплачувати — відрядження чи лікарняний.

Якщо працівник не приступив до роботи через хворобу, тоді потрібно врахувати день відкриття лікарняного як перший день тимчасової непрацездатності. Цей день не вважається днем відрядження (оскільки службове завдання не виконувалось). Працівнику оплачується лікарняний, починаючи з цієї дати — за загальними правилами (перші 5 днів — за рахунок роботодавця). Якщо наказ про відрядження вже видано, до нього складається службова записка (або пояснення працівника), що через хворобу працівник не приступив до виконання завдання. Наказ можна скасувати або продовжити після тимчасової непрацездатності.

Якщо працівник приступив до роботи у відрядженні, тобто виконав необхідні службові обовʼязки, то день, коли він фактично працював, — оплачується як відрядження, це порушення режиму лікування — лікарняний не оплачується. Тоді доцільно отримати пояснювальну записку від працівника, наприклад, що вирішив праціювати під час лікарняного. Тоді Ви приймаєте рішення про відмову в оплаті лікарняного. У цьому разі день оплачується як звичайний робочий день (відрядження).

Раді допомогти, звертайтесь ще!