Умови робочого часу для зовнішнього сумісництва: що врахувати

так, потрібно. Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.Тобто, відповідно до цієї норми КЗпП працівники можуть виконувати роботу за сумісництвом на іншому або тому ж підприємстві, крім основного місця роботи. Робота за сумісництвом має проводитись у вільний від основної роботи час (Ст. 102-1 КЗпП).Законодавством не визначено обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом. Зараз не діють нормативні документи, які визначали обмеження щодо роботи за сумісництвом. З 25.11.2022 скасована постанова № 245 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF#Text , а у слід за нею і Положення № 43 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93#Text , у яких йшлося про обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом.Тобто тепер немає заборони про те, що за сумісництвом працівник державного підприємства може працювати за сумісництвом не більше половини тривалості робочого часу. Тепер і на державних підприємствах працівників за сумісництвом можуть приймати на повну зайнятість. Законодавство про працю в таких випадках не порушується. Немає заборони працювати за сумісництвом і для керівників. Для приватних підприємств таких обмежень не було і раніше. Нагадаємо, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Отже, законодавчі обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом вже відсутні. Головна умова, яка повинна дотримуватись - робота за сумісництвом повинна виконуватись у вільний від основної роботи час. Оскільки за оснвоним місцем роботи працівник працює на повну зайнятість, то скоріш за все працівнику за сумісни цтвоам буде встановлено неповний робочий час. Відповідно до ст. 56 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. При чому неповний робочий час може встановлюватись як на певний період, так і безстроково. Тобто у разі встановлення неповного робочого часу працівник має написати відповідну заяву, а роботодавець видати наказ. У заяві працівника про встановлення йому неповного робочого часу зазначається:
вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень),
режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи),
період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!