Чи потрібно компенсувати відпустку самотньої матері при звільненні

Так, при звільненні одинокій матері слід компенсувати додаткову відпустку на дітей за 2023–2026 роки, навіть якщо весь цей час договір був призупинений.

Обґрунтування

1. Право на соцвідпустку не залежить від фактичної роботи. З 2021 року право на додаткову відпустку на дітей виникає за сам факт перебування в трудових відносинах протягом календарного року, а не за відпрацьований час, що випливає з чинної редакції ст. 19 Закону про відпустки. Тому одинока мати зберігає право на 10 (або 17) календарних днів за кожен календарний рік 2023–2026, навіть без жодного відпрацьованого дня.

2. Призупинення договору не припиняє трудові відносини. Відповідно до Закону № 2136, призупинення дії трудового договору означає тимчасове припинення виконання обов’язків і виплат, але не припинення самого трудового договору. Отже, працівник у період призупинення формально перебуває в трудових відносинах і за календарний рік набуває право на соцвідпустку на дітей.

3. Компенсація при звільненні за всі роки, коли було право. За ст. 24 Закону про відпустки при звільненні виплачують грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки на дітей за ті роки, коли працівник мав на неї право. Якщо статус одинокої матері був підтверджений у 2023–2026 роках і відпустка не надавалася, усі дні за ці роки підлягають компенсації.

4. Обмеження щодо виплат під час призупинення не скасовують уже набутого права. Зміни до ст. 13 Закону № 2136, що звільняють роботодавця від обов’язку надавати, оплачувати та компенсувати відпустки «під час та за період призупинення», стосуються неможливості фактично виплачувати чи надавати відпустку у період призупинення. Вони не скасовують саме право, вже набуте за рік, і не позбавляють обов’язку компенсувати невикористані дні при звільненні після відновлення розрахунків.

Компенсацію нараховуйте за всі роки, коли працівниця мала статус одинокої матері і не використала соцвідпустку.