Військовий облік: обмеження для мобілізованих працівників на роботі

Прямої заборони виконання військовослужбовцем своїх трудових обов’язків законодавство не містить, але відповідно до ст. 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n123 розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється так, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їхнього культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування; розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами ЗСУ, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу; для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями. Отже, військова служба замінює працівнику повноцінний робочий день. Крім того, норма ч. 3 ст. 119 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 про збереження місця роботи та посади свідчить про те, що у період військової служби особа не виконуватиме своїх трудових обов’язків, адже нестиме військову службу. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n335 військовим посадовим особам заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією України або законами України.

Отже, основним аргументом є норми ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!