Заголовок тимчасово відсутній

Працівник у заяві може вказувати робочий рік, за який просить надати щорічну основну відпустку, але не зобов'язаний – в обов'язковому порядку він має вказати тривалість відпустки та дату її початку.

Обираючи робочий рік, за який надається щорічна відпустка, Ви, насамперед, маєте дотримати правило поділу, встановленого у ч. 1 ст. 12 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n145), щодо безперервності 14 календарних днів відпустки (якщо надаєте частину щорічної відпустки). Щодо послідовності надання, то чинне законодавство не містить вимог обов'язково надання спочатку відпусток за минулі роки, а потім за поточний – навпаки, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Тобто директор може відмовити (але не зобов'язаний) у період дії воєнного стану надати дні щорічної основної відпустки за минулі роки, проте 24 календарні дні щорічної оплачуваної відпустки за поточний рік роботодавець повинен надати.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/conv#n258) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Тобто хоча наразі (під час дії воєнного стану) і можна не надавати працівникам відпустки за минулі роки, проте у разі звільнення працівника ніщо не звільняє від виплати компенсації за них – тож бажано такі відпустки не накопичувати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!