Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 15.12.2022 року по справі №615/1225/22 було припинено трудові відносини між працівницею та товариством з огляду на те, що підприємство знаходилось на тимчасово окупованій території.
У цій ситуації, з початком повномасштабного вторгнення, підприємство опинилось на тимчасово окупованій території.
З цих же причин підприємство фактично призупинило свою роботу, не здійснювало господарську діяльність, заробітна плата не нараховувалась і не виплачувалась. Відповідних документів про призупинення діяльності чи про простій на підприємстві не було.
Сама працівниця, через відсутність заробітку та необхідність пошуку роботи, вважала необхідним розірвати трудовий договір, з чим звернулася до керівництва ТОВ, написала заяву про звільнення, яку направила засобами поштового зв`язку та Viber, але лист повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а заява про звільнення розглянута не була.
Суд зазначив, що ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», встановлює особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника, а саме у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника, який може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).
До того ж працівником було надано докази, які свідчать про те, що трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно не виконана, у працівника відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, крім звернення до суду, оскільки її заява про звільнення за власним бажанням залишена без реагування.
Джерело: Держпраці