Щорічна відпустка
З 19.07.2022 р. період військової служби (зокрема, на період моблізації чи за контрактом) не включають до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку ("відпускного" стажу). Отже, у загальному випадку з цієї дати за період військової служби щорічна основна відпустка не набігає.
Але майте на увазі, що педагогічним та науково-педагогічним працівникам період проходження військової служби не зараховується до "відпускного" стажу для щорічної основної відпустки з 24.12.2023 р.
УВАГА! Ветеранам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щорічні відпустки за їхнім бажанням можуть надаватися в зручний для них час.
До речі, до ветеранів війни, зокрема, належать учасники бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.
Якщо працівник відповідної категорії бажає скористатися таким правом, то відпустка надається поза графіком відпусток. В такому разі працівник пише заяву, а роботодавець видає наказ.
Стосовно щорічної додаткової відпустки, то за період військової служби право на неї у працівника не виникає. Але дні такої відпустки, накопичені до дня мобілізації чи початку військової служби за контрактом, працівник може використати після повернення з військової служби: вони "не згорають".
Відпустка за минулі роки
Поширена ситуація: у працівника є накопичені дні відпустки за період роботи до 19.07.2022 р., в тому числі і за період військової служби до цієї дати (крім педагогічних чи науково-педагогічних працівників). В такому випадку після завершення військової служби працівник може взяти відпустку за минулі роки і використати такі дні, накопичені по 19.07.2022 р. УВАГА! Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на щорічні відпустки.
До речі, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136). І на екс-захисників це теж поширюється.
Також зверніть увагу, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Проте, як роз’яснює Мінекономіки, це не стосується відпусток за минулі роки. Отже, за згодою роботодавця накопичена щорічна основна відпустка за минулі роки може надаватися повної тривалості (без будь-яких обмежень).
Працювати, не можна відпочивати
Роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної основної відпустки. Це стосується працівників, які залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Винятки — відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Це передбачено у ч. 2 ст. 12 Закону № 2136.
Але відмова - це право, а не обов’язок роботодавця.
"Бойова" відпустка
Екс-захисники мають право також на додаткову відпустку окремим категоріям громадян на підставі статті 162 Закону про відпустки.
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом про статус ветеранів війни, можуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік.
На підставі заяви працівника та документів, що підтверджують його відповідний статус, роботодавець видає наказ про надання такої відпустки.
Зауважте, що "бойова" відпустка надається за календарний, а не робочий рік. Право на таку відпустку повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в тому чи іншому календарному році. Цей вид відпустки не підлягає поділу на частини. Якщо працівник не скористається такою відпусткою у поточному році, то на наступний рік вона не переноситься. Під час звільнення з роботи за неї не виплачується компенсація.
Неоплачувані відпустки
На підставі статті 25 Закону про відпустки відпустка без збереження зарплати надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника:
- учасникам війни (до 14 календарних днів щорічно);
- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону про статус ветеранів війни (до 21 календарного дня щорічно);
- працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, (до 60 календарних днів). УВАГА! Скористатися відпусткою за такою підставою екс-захисники поки що не можуть, оскільки офіційно демобілізацію ще не оголошено.
Також на підставі статті 26 Закону про відпустки працівнику може бути надана неоплачувана відпустка за сімейними обставинами та з інших причин. Така відпустка надається за угодою з роботодавцем (тобто роботодавець може відмовити працівнику). Максимальна тривалість відпустки - не більше 30 календарних днів на рік.
Зауважте, що працівник може послідовно реалізувати право на обов’язкові неоплачувані відпустки (за ст. 25 Закону про відпустки), так і на ті, що надаються за угодою з роботодавцем (ст. 26 Закону про відпустки).
Інші види відпусток
Працівник може скористатися й іншими відпустками, на які має право. Наприклад, соцвідпусткою на дітей або ж відпустками для осіб, звільнених з військової служби, передбаченими колективним договором (за наявності). Якщо працівник отримав інвалідність, то на неоплачувану відпустку, яка надається в обов’язковому порядку на бажання працівника, він має право і за таким статусом.
Джерело: kadroland