Відлік двотижневого строку для визначення дати звільнення

Працівник може розірвати трудовий договір на невизначений строк, попередивши роботодавця за два тижні. Відлік двотижневого строку, для того щоб визначити дату звільнення, проводиться з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням

Згідно зі ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.


У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема:


  1. переїзд на нове місце проживання;
  2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  3. вступ до закладу освіти;
  4. неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  5. вагітність;
  6. догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  7. догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  8. вихід на пенсію;
  9. прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин


роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ст. 38 КЗпП).


У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (ст. 4 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).


Зазначення дати звільнення в заяві про звільнення за власним бажанням має значення. У разі звільнення з поважних причин вказаних в ч. 1 ст. 38 КЗпП роботодавець повинен звільнити працівника у строк, про який просить працівник. Також у разі звільнення у зв’язку з веденням бойових дій, існування загрози для життя і здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.


Водночас роботодавець також повинен дотримуватись вимог законодавства. У разі, коли він був повідомлений про майбутнє звільнення у строк не пізніше ніж за два тижні і має підтвердження волевиявлення працівника звільнитись, він повинен звільнити такого працівника.

Відлік двотижневого строку, для того щоб визначити дату звільнення, проводиться з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням

Джерело: Держпраці