Відлік двотижневого строку для визначення дати звільнення

Працівник може розірвати трудовий договір на невизначений строк, попередивши роботодавця за два тижні. Відлік двотижневого строку, для того щоб визначити дату звільнення, проводиться з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням

0

612

Згідно зі ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.


У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема:


  1. переїзд на нове місце проживання;
  2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  3. вступ до закладу освіти;
  4. неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  5. вагітність;
  6. догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  7. догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  8. вихід на пенсію;
  9. прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин


роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ст. 38 КЗпП).


У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (ст. 4 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).


Зазначення дати звільнення в заяві про звільнення за власним бажанням має значення. У разі звільнення з поважних причин вказаних в ч. 1 ст. 38 КЗпП роботодавець повинен звільнити працівника у строк, про який просить працівник. Також у разі звільнення у зв’язку з веденням бойових дій, існування загрози для життя і здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.


Водночас роботодавець також повинен дотримуватись вимог законодавства. У разі, коли він був повідомлений про майбутнє звільнення у строк не пізніше ніж за два тижні і має підтвердження волевиявлення працівника звільнитись, він повинен звільнити такого працівника.

Відлік двотижневого строку, для того щоб визначити дату звільнення, проводиться з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням

Джерело: Держпраці

0

612