Обов’язок роботодавця – у день звільнення виплатити працівнику всіх сум, що йому належать йому.
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Якщо цього не сталося, роботодавець має виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки, по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
І ось тут виникає запитання:
а як порахувати для оплати період затримки? Адже ст. 117 КЗпП доволі лаконічна і містить лише базове формулювання - виплатити працівникові його середній заробіток.
Тримайте три правила, які допоможуть впоратися з цим завданням.
1. Визначаємо точку відліку періоду затримку.
Рахуйте «з дня, наступного за днем звільнення» або «з наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював».
Закінчується період включно днем виплати вчасно невиплаченої суми заробітку у межах шестимісячного періоду.
2. Для розрахунку середньої, використовуйте Порядок №100.
Середній заробіток обчислюють з двомісячного розрахункового періоду, що передує звільненню. Беруть зарплату за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні і ділять на число відпрацьованих робочих днів. Навіть якщо заробітку не було у розрахунковому періоді, беріть умовний розрахунковий період – 2 місяці. І далі посадовий оклад або мінзарплату множете на два місяці розрахункового періоду і діліть на число робочих днів за графіком підприємства.
3. Оплачуйте звільненому працівнику затримку у робочих днях.
Ст. 117 КЗпП зобов’язує роботодавця оплатити «весь час затримки». Проте не визначає, у яких днях виміряти період затримки та оплатити: у календарних чи робочих.
Вважаємо коректно обрахунок провести саме у робочих дня. Адже середній заробіток для оплати затримки ми обчислюємо з розрахункового періоду – 2 календарні місяці, у робочих днях.
Що стосується напрацьованої судової практики, то тут не знайдете однозначного підходу. Приміром, існують рішення, де зарплатну затримку оплачують у календарних днях, а є й таки, що оплачують у робочих.
Офіційні позиції держорганів теж різнополярні. Наприклад, фахівці Держпраці стверджують, що виплату працівнику його середнього заробітку здійснюють за весь час затримки по день фактичного розрахунку в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня. Адже такий механізм розрахунку за Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок № 100).
Позиція Держпраці. Лист Держпраці від 30.11.2023 №4206/2/2.1-23а:
«Подією, з якою пов’язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, вважається день звільнення. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня).»
Інше бачення у Мінекономіки, принаймні виходячи з останніх роз’яснень. Фахівці Міністерства стверджують, що роботодавець зобов’язаний розрахунок провести із заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців календарні дні. Отриманий результат помножити на число календарних днів затримки.
Позиція Мінекономіки. лист Мінекономіки від 03.11.2023 №4707-05/59459-09:
«…обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за весь час затримки мало здійснюватися в розрахунковому періоді з 01.02.2023 по 31.03.2023, якщо перший день затримки розрахунку за днем звільнення (тобто 29.04.2023) припадає на квітень, шляхом множення середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців календарні дні на число календарних днів затримки фактичного розрахунку із звільненим працівником, які мають бути оплачені за середнім заробітком, починаючи з 29.04.2023 по 04.05.2023 включно.»
Хоча ще не так давно Мінекономіки та Держпраці були однакової думки - лист Мінекономіки від 13.10.2021 №4711-06/50002-07.
Отже, роботодавець має виплатити підлеглому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Час затримки оплачують за Порядком №100, а кількість днів затримки, вважаємо слід порахувати у робочих днях. У цьому питанні ми солідарні з підходом Держпраці. Тим більше саме Держпраці контролює такі ситуації.
Тарас ШАРИЙ, експерт з обліку та оподаткування, сертифікований фахівець АССА DipIFR
Шаблони та зразки документів: