Робота за сумісництвом не має обмежень за тривалістю

Для працівників комерційного сектору обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом ніколи не існували, а у листопаді 2022 року їх було скасовано й для державного сектору

6

998

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Зауважимо, законодавство не зобов'язує роботодавця з'ясовувати графік роботи працівника за основним місцем роботи. Однак, при внутрішньому сумісництві бажано, щоб години роботи за основним місцем та за сумісництвом не перетиналися, адже це може викликати питання з боку контролюючих органів

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.


У листопаді 2022 року Кабмін скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом, які були встановлені постановою КМУ від 03.04.1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року №1306) і наказом Мінпраці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (скасовано розпорядженням КМУ №1047-р також 22.11.2022).


Джерело: Держпраці

6

998