Неоплачувана відпустка тривалістю 60 днів у воєнний період

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону №504. При цьому слід звернути увагу, що час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Чи можна взяти відпустку без збереження заробітної плати 60 днів під час воєнного стану?

Згідно з ст. 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.


На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.


Зауважимо, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону №504 (ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).


При цьому слід звернути увагу, що час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Отже, роботодавець може надати неоплачувану відпустку за угодою сторін на період дії воєнного стану без обмежень, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону №504

Джерело: Федерація професійних спілок України