ВСУ розглянув спір стосовно зміни істотних умов праці під час дії воєнного стану. Висновок суду зазначено у постанові ВСУ по справі від 02.10.2024 №755/8135/22 ВСУ.
Так, позивач повідомила, що 20.07.2022 на електронну пошту отримала наказ, яким роботодавець прийняв рішення про зміну істотних умов праці:
- встановив їй посадовий оклад у розмірі 6 500,00 грн;
- запровадив неповну зайнятість.
Зміну істотних умов праці було обґрунтовано змінами в організації праці (обмеженим функціонуванням та зменшенням обсягів господарської діяльності холдингу).
Зазначені зміни запроваджувалися з 21.07.2022, тобто наступного дня після видання та отримання працівницею наказу. В той же день позивачка надіслала заяву про незгоду зі зміненими умовами праці, однак у відповідь її звільнили у зв`язку з відмовою продовжити роботу у нових умовах на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).
Суди відмовили у задоволенні позову, оскільки:
- заперечуваний наказ про зміну істотних умов праці виданий відповідачем за наявності доведених змін в організації виробництва і праці;
- роботодавець у належний спосіб та строк повідомив про відповідні зміни;
- позивач фактично отримала наказ про зміну істотних умов праці;
- мала належну змогу ознайомитись з його змістом;
- позивач письмово відмовилась від роботи за зміненими умовами, що стало підставою для припинення трудового договору з позивачем згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
У касаційній скарзі працівниця, зокрема, зазначила, що було порушено процедуру зміни істотних умов праці у взаємозв`язку із ч. 2,3 ст. 95 та ст. 103 КЗпП та про розмежування категорій «зміна істотних умов праці» та «зміна умов оплати праці».
Однак, ВСУ зробив висновок, що згідно з п. 2 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП, який є чинним з 24.03.2022, під час дії воєнного стану діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ).
Так, ч. 2 ст. 3 Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ встановлено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов. Таким чином, є необґрунтованим посилання працівниці на порушення відповідачем приписів ст.103 КЗпП.
Статтею 32 КЗпП визначено, що випадками зміни істотних умов праці є, зокрема зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Отже, поняття «зміна істотних умов праці» є загальним, а поняття «зміна умов оплати праці» є однією з підстав зміни істотних умов праці.
Джерело: Трудове право та закон