У листі від 12.02.2025 №240/2.3/2.1-ЗВ-25а Держпраці роз’яснила, що відповідно до статті 16-2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік надається:
- учасникам бойових дій;
- постраждалим учасникам Революції Гідності;
- особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- особам, реабілітованим відповідно до Закону України від 17.04.1991 №962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років», з-поміж тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Така відпустка не відноситься до щорічних додаткових відпусток
Статтею 24 Закону про відпустки визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
А отже, компенсація за всі дні невикористаної відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону про відпустки, при звільненні працівника не виплачується.