Відпустка без збереження зарплати не має встановленого терміну, крім кінцевого

Мінекономіки у листі № 4706-05/51644-07 зазначає, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону № 504

0

169

Мінекономіки у листі № 4706-05/51644-07 розповідає про особливості надання відпустки без збереження зарплати в період воєнного стану.


За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 к.дн. на рік (ст. 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»).


Зауважимо, що Закон від 22.11.2023 № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який передано на підпис Президенту, вносить корективи в строк відпустки без збереження зарплати.

Така відпустка збільшена: її максимальна тривалість 30 (замість 15) к.дн. на рік. Зауважте: мається на увазі календарний рік. При цьому право на таку відпустку працівник може реалізувати частинами. Головне, щоб загальна тривалість такої відпустки протягом року була в межах максимальної тривалості

Далі у листі зазначається, що відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону № 504.

Звертаємо увагу: така відпустка може надаватися на строк, визначений за угодою сторін. Законодавством не визначено певний термін, крім кінцевого, на який надається така відпустка, тобто протягом періоду дії воєнного стану

Джерело: Лист Мінекономіки від 26.09.2023 № 4706-05/51644-07

0

169