Нардеп Олександр Лукашев зареєстрував законопроєкт від 22.09.2025 №14064 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування оплати часу простою під час воєнного чи надзвичайного стану на території України» (далі законопроєкт – №14064), яким пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) в частині оплати праці.
На сьогодні статтею 113 КЗпП встановлено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Разом з цим, статтею 12 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Як зазначено у пояснювальній записці до документа, з моменту запровадження правового режиму воєнного стану оплата праці працівникам на період простою є проблематичним питанням, оскільки діяльність роботодавців зупиняється через неможливість її здійснення за таких обставин, що призводить до відсутності дохідної частини та коштів на оплату праці під час простою.
Тому необхідно уточнити положення статті 113 КЗпП щодо чіткого закріплення оплати праці працівників на час простою у період дії воєнного стану на території України за рахунок коштів Державного бюджету України (ред. хоча у самому законопроєкті №14064 такого уточнення норми немає) та визначити, що час простою не з вини працівника на період воєнного чи надзвичайного стану на території України оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), доповнивши ст. 10 Закону №2136 відповідною нормою.
Потрібен зразок документа? У нашому розділі «Документи» – все, що треба кадровику. 5900+ шаблонів, які завжди під рукою!
Джерело: ВРУ