Постанова КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова №76), яка регулює процедуру бронювання працівників, визначає, що неможливо забронювати працівника, який перебуває у розшуку.
На практиці це означає, що якщо у працівника в «Резерв+» є стрічка про те, що ТЦК та СП звернувся до Національної поліції для доставки особи для складання протоколу, забронювати такого працівника неможливо в принципі.
Вебінари – це не лекції. Це ваша підтримка у щоденній роботі. Зареєструйтесь просто зараз і отримайте максимум користі у форматі, який зручно дивитися навіть під час обіду.
Запроваджуючи систему бронювання, держава виходила з того, що навіть під час війни економіка країни має працювати. Абсолютно справедливо. Але для того, щоб економіка могла працювати, кожен роботодавець має бути впевнений в тому, що завтра він не залишиться без працівників взагалі, тому що всі вони будуть мобілізовані.
Саме тому держава для критично важливих підприємств в широкому сенсі цього слова «на папері» забезпечила можливість гарантувати, що їх критично важливі працівники не будуть завтра мобілізовані, а зможуть працювати.
Коли тільки з'явилась Постанова №76, на той момент розшук був виключенням, а не загальним правилом. І дійсно розшук стосувався тих, хто не виконує свої військові обов'язки перед державою.
А яка ситуація на сьогодні?
Наразі ситуація дуже змінилась, тому що ледь не кожен чоловік, який не має оформленої відстрочки від призову, на сьогодні перебуває у розшуку. І, ледь не в половині випадків, для такого розшуку немає жодних підстав.
Чи зловживають військовозобов'язані цією системою бронювання? Чи використовують вони її штучно тільки заради того, щоб уникнути призову на військову службу?
Так.
Чи зловживають цією системою ТЦК та СП, штучно іноді створюючи підстави для розшуку, для того, щоб ніхто не зміг забронюватись?
Так.
Чи є в економіці України потреба в тому, щоб продовжувати бронювати своїх працівників?
Так, бо працівники звільняються, виїжджають за межі України, помирають. Та навіть виникає потреба продовжити бронювання тих, хто вже заброньований.
І на етапі погодження працівники з'ясовують, що вони не можуть цього зробити, тому що вони перебувають у розшуку. Чи впливає це негативно на економіку країни?
Так. Наявність норми про заборону бронювання тих, хто перебуває у розшуку, з одночасною повною відсутністю контролю за тим, яким чином ТЦК та СП оголошує в той самий розшук, повністю зводить нанівець саму ідею бронювання.
Чи можливо змінити ситуацію таким чином, щоб з одного боку економіка таки могла функціонувати і розраховувати на своїх працівників, а з іншого боку, щоб не було можливості зловживати самої ідеєю бронювання?
Так можливо. Держава має скасувати норму про те, що заборонено бронювати працівника, який перебуває у розшуку, і при цьому посилити контроль над самим механізмом бронювання, для того, щоб це саме бронювання не було способом зловживання і створення умов для ухилення від призову на військову службу.
Джерело: адвокат Дар’я Тарасенко