У Держпраці зазначають, що при укладені трудового договору працівнику може встановлюватись випробування з метою перевірки його відповідності роботі, яка доручається. Відповідно до ст. 26 КЗпП умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Упродовж випробувального терміну оцінюється відповідність працівника роботі або посаді. Період випробування не може перевищувати 3 місяців, та 6 місяців у разі погодження з профспілкою. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Звертаємо увагу: дні, в які робітник фактично не виконував обов’язки, до тривалості випробування не зараховуються.
У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.
У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці, поза межами випробування можливо на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП. В цьому випадку підставою для звільнення можуть стати нові обставини, які були відсутні на час укладення трудового договору або випробувального терміну.
Звільнення з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Джерело: Держпраці