У Верховній Раді підтримали законопроєкт від 19.12.2025 №14320 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності органів військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації» (далі – законопроєкт №14320).
Документом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю та законів України:
- від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»;
- від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»;
- від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Річ у тім, що після адміністративно-територіальної реформи 2020 року і, як наслідок, укрупнення районів, відокремлені відділи центрів комплектування увійшли до районних ТЦК.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що відокремлений відділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки – структурний підрозділ (штатний підрозділ) в середині районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без жодного самостійного статусу. Його начальник не є керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а є лише начальником відділу.
Тому окремі завдання, покладені на районні ТЦК, не можуть бути повноцінно реалізовані відокремленими відділами. Зокрема начальники таких відділів не мають повноважень щодо:
- видачі громадянам необхідних довідок для реалізації ними гарантованих державою прав;
- ухвалення рішень щодо оформлення призову громадян на військову службу та видачі відповідних наказів;
- розгляду справ про адміністративні правопорушення, що належать до компетенції керівника ТЦК.
Це зумовлює необхідність постійного візування відокремленими відділами документів безпосередньо у районних ТЦК, які розміщуються, зазвичай, на відстані 40-80 км від таких відділів. Така організація діяльності потребує додаткових ресурсів, часу та створює надмірне логістичне навантаження.
Таким чином, існує необхідність у створенні умов для надання відокремленим відділам районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки юридичної суб’єктності, а саме у переформуванні їх у селищні ТЦК
Тому, змінами передбачено:
- віднесення селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до органів, що забезпечують виконання військового обов’язку громадянами України, які утворюються на базі відокремлених відділів районних ТЦК та СП;
- надання селищним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відповідних повноважень (на рівні районних, міських центрів), у тому числі щодо ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Джерело: Тарас Мельничук, Київський ОТЦК та СП
