
Особливі працівники
07.04.2026
Як різні правила обліку працівників збільшують «інвалідні» внески для роботодавців: приклади
Наявні методики підрахунку працівників створюють ситуацію, коли роботодавець змушений переплачувати внески на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Данило Гетманцев навів приклади та закликав Уряд до змін

В колонці для Інтерфакс-Україна голова Комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на прикладах пояснив як різні підходи до обліку штату збільшують навантаження на роботодавців. Ми розповідали, що у березні 2026 року Данило Гетьманцев звертався із запитом до Уряду щодо необхідності роз’яснити, як саме рахувати середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу для цілей Закону про підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Так от – відповідь отримано. Щоправда, скоріше формальну, ніж змістовну.
Загальний меседж такий:
- проблем немає;
- уніфікація правил не потрібна;
- усе врегульовано.
І між рядків читається просте: «платіть внесок»
Як зазначає нардеп, можливо, на рівні кабінетів проблем справді не видно. Але на практиці бізнес має зовсім іншу картину:
- десятки запитань;
- різні підходи до розрахунків;
- ризик помилок і штрафів.
Тому, ще раз пояснив на прикладах, де саме виникає проблема. Адже вона вже зараз проявляється на практиці і напряму впливає на бізнес.
Де саме вона «зашита» і чому виникає
Уявімо роботодавця, у якого загальна кількість працівників становить 100 осіб (включаючи зовнішніх сумісників), з них:
- 30 – мобілізовані;
- 10 – у відпустці без збереження зарплати через військову агресію проти України;
- 20 – з призупиненими трудовими договорами;
- 10 – зовнішні сумісники.
Крок 1. Рахуємо норматив
Для визначення нормативу ми керуємося Інструкцією зі статистики кількості працівників.
Відповідно до неї при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу не враховуються зовнішні сумісники. Натомість усі інші працівники, у тому числі мобілізовані, працівники у відпустках без збереження заробітної плати та ті, з якими призупинено трудові договори, включаються до розрахунку.
У нашому прикладі це означає, що із 100 працівників ми виключаємо лише 10 зовнішніх сумісників і отримуємо 90 працівників для розрахунку.
Відповідно, норматив становить 4% від цієї кількості, тобто 4 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо роботодавець його не виконав, то у нього виникає обов’язок сплатити внесок.
Давайте його порахуємо.
Крок 2. Рахуємо внесок
Для розрахунку внеску застосовуються інші правила, ніж ті, що використовуються для визначення нормативу. Зокрема, із розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу виключаються працівники, які фактично не отримують заробітну плату або не здійснюють трудову функцію: мобілізовані, працівники у відпустках без збереження заробітної плати, а також ті, з ким призупинено трудові договори.
Водночас до розрахунку включаються зовнішні сумісники у межах еквівалента повної зайнятості.
У результаті з тих самих 100 працівників формується вже інший показник середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу – 40 працівників, від якої і здійснюється подальший розрахунок внеску.
Чому так?
Бо при розрахунку внеску логіка проста: не можна ділити фонд оплати праці на тих, хто не отримує зарплату (інакше «середня» буде викривлена).
І що в результаті?
- норматив рахуємо від 90
- внесок – від 40
А тепер головне:
Ті самі працівники по-різному «існують» у різних розрахунках
Для цілей розрахунку нормативу зовнішні сумісники фактично «невидимі», тоді як при обчисленні внеску вони вже враховуються і впливають на фінансовий результат.
Водночас з іншими категоріями працівників протилежна ситуація: вони враховуються при визначенні нормативу, збільшуючи його, але не враховуються при розрахунку внеску.
Саме ця різниця в підходах і створює перекіс у всій системі. Адже включення «неактивних» працівників до розрахунку нормативу призводить до кратного збільшення суми внеску.
Наприклад, припустимо, середня заробітна плата у нашого уявного роботодавця, який має 100 працівників, становить 30 000 грн.
За чинною логікою розрахунку норматив становить 4 особи.
Відповідно, сума внеску: 4 × (30 000 × 40%) × 3 = 144 000 грн за квартал
Водночас на період дії воєнного стану застосовується зниження – внесок сплачується у розмірі 50% від розрахованого. Отже, фактична сума внеску:
144 000 × 50% = 72 000 грн за квартал
Якщо ж застосувати підхід, закладений у Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати для розрахунку внеску, і рахувати від фактично працюючих працівників (без мобілізованих, працівників у відпустках без збереження зарплати та з призупиненими договорами, але з зовнішніми сумісниками), то тоді норматив – 1 особа.
Відповідно, сума внеску: 1 × (30 000 × 40%) × 3 = 36 000 грн за квартал
З урахуванням коефіцієнта воєнного часу 50%:
36 000 × 50% = 18 000 грн за квартал
Тож, фінансове навантаження може зростати в рази виключно через різні підходи до визначення кількості працівників.
І тут постає логічне питання – чи є такий підхід справедливим?
Фактично держава сьогодні говорить роботодавцю:
- зберігай робочі місця за мобілізованими;
- не звільняй працівників у воєнний час, а надавай відпустки без збереження заробітної плати;
- підтримуй трудові відносини та призупиняй дію трудових договорів.
Водночас ці самі працівники враховуються при визначенні нормативу і через це збільшується фінансове навантаження роботодавця.
У результаті дії, спрямовані на збереження трудових відносин, фактично обертаються додатковими витратами для бізнесу.
Це створює небезпечний сигнал – соціально відповідальна поведінка бізнесу стає фінансово невигідною. Бо зараз виглядає так: чим більше роботодавець зберіг людей під час війни, тим більше він заплатить.
Тому, ця ситуація потребує негайного перегляду і народний депутат повторно звертатиметься до Уряду та ініціюватиме внесення змін і нормативне врегулювання цього питання.
Джерело: Данило Гетманцев, Інтерфакс-Україна
Статті на тему:
Чи дійсно потрібно 2 працівники з інвалідністю, якщо СКШП за квартал більше 25
Є працівник з інвалідністю, але норматив не виконано: розбір кейсів
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: формула внеску та приклад розрахунку
✨ Новинка! Представляємо новий сервіс – перший кадровий АІ-Консультант. Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Діловодство
21.11.2026
Штатний розпис: чи враховувати працівницю у відпустці «до 3 років»
Якщо працівниця знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, чи включати її як штатну одиницю в штатний розпис та чи треба враховувати її посадовий оклад в розділі «Місячний фонд заробітної плати»?

Бронювання
20.11.2026
Усі галузеві та регіональні критерії для бронювання – станом на 20.11.2026
Координаційний центр з питань бронювання вже погодив 90% оновлених критеріїв. Ми уважно відстежуємо всі зміни та оперативно інформуємо вас про оновлення галузевих і регіональних вимог. Усі актуальні критерії для бронювання збираємо у зручному функціоналі, щоб ви могли швидко знайти потрібні документи та перевірити вимоги до свого підприємства

Бронювання
20.11.2026
Київська ОВА оновила критерії критично важливих підприємств: що змінилося
Київська обласна військова адміністрація затвердила нову редакцію критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад Київської області в особливий період. Зміни внесено розпорядженням від 16.11.2026 №2281

Головне за тиждень
20.11.2026
100% бронювання за умови мобілізації, продовження критичності до 01.02, зміни у «Резерв+» та звіт про транспорт до 18.12. Коротко про головне за тиждень 16.11– 20.11.2026
Автоматичне продовження критичності до 1 лютого 2027 року: кого не охопить новий механізм? Зміни в «Резерв+»: точну дату завершення відстрочки показують на головному екрані. 100% бронювання за умови мобілізації 1% працівників щомісяця: що пропонують. Звіт про транспорт до 18.12: (не) подаємо, якщо немає авто. Робота під час повітряної тривоги з 05.12: кому пропонують відстрочку. Новий порядок проведення конкурсів на посади держслужби: документи подаватимуть через «Дію». Відпустка з понеділка по п'ятницю: правило 14 днів і чи можна не включати вихідні. Про це та інше – читайте у статті

Бронювання
20.11.2026
Міненерго затвердило нові критерії важливості підприємств: кого стосується Наказ №529
Міненерго затвердило нові критерії визначення підприємств, важливих для галузі національної економіки у сфері управління зоною відчуження, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та поводження з радіоактивними відходами. Наказ №529 передбачає два критерії для визначення важливості підприємств

Воєнний стан
20.11.2026
Доставили до ТЦК: що робити та як захистити свої права
Якщо вас доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, важливо знати, як діяти та на що звернути увагу. Народний депутат Олексій Гончаренко опублікував покроковий алгоритм дій для таких ситуацій

Військовий облік
20.11.2026
Звіряння зі своїм ТЦК: готувати повні Списки чи тільки працівників, які тут стоять на обліку
ТЦК за місцем реєстрації підприємства не хоче проводити звіряння повних Списків. Пропонують надати витяги тільки по працівниках, які стоять в них на обліку. А в нас немає таких працівників – всі на обліку в інших ТЦК. Як нам пройти звіряння зі своїм ТЦК?

Відпустки на дітей
20.11.2026
Відпустка для догляду за дитиною до 6 років: чи зобов’язаний роботодавець зберігати посаду за працівницею
Працівниця завершує відпустку для догляду за дитиною до трьох років і хоче продовжити догляд до шести років за медичним висновком. Чи зберігається за нею посада на цей період, чи може роботодавець не гарантувати повернення на попереднє місце роботи та чи потрібно письмово повідомляти працівницю про такі умови? Роз'яснення – у консультації ФПУ

Діловодство
20.11.2026
Локальні документи підприємства (положення, правила, посадові інструкції): розроблення, оновлення, ознайомлення працівників
«А що, правила самі собі напишуться?» Звісно ж ні. Скільки існує підприємство – стільки й питань навколо посадових інструкцій, правил, положень і всієї цієї чарівної паперової бюрократії. Спочатку все затвердили, усіх ознайомили, підписи зібрали, архів створили – здається, можна спати спокійно. Але ні! Зібрали для вас кілька цікавих відповідей за практичними запитами

Відпустки неоплачувані
20.11.2026
Працівник використав 90 днів відпустки без збереження зарплати: чи має право на неї ще раз
Працівник уже використав відпустку без збереження заробітної плати, яку надають працівникам, що виїхали за кордон або набули статусу ВПО. Чи може він знову звернутися до роботодавця із заявою на таку відпустку, чи 90 календарних днів – це загальний ліміт на весь період воєнного стану? Роз’яснення надали у ФПУ

Бронювання
20.11.2026
Нові критерії критичності на Кіровоградщині: ОВА затвердила зміни
Кіровоградська ОВА внесла зміни до регіональних критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності територіальних громад в особливий період. Критерії викладено в новій редакції

Бронювання
20.11.2026
На Львівщині оновили критерії критичності: які правила діють замість попередніх
Львівська ОДА затвердила нові критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для економіки області або задоволення потреб територіальних громад в особливий період. Попереднє розпорядження від 13.12.2024 втратило чинність

Воєнний стан
20.11.2026
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам
Чи може директор або інший працівник підприємства вручити військовозобов’язаному повістку безпосередньо на робочому місці? Таке право передбачене законодавством, але роботодавець має дотримуватися встановленої процедури оповіщення, оформити відповідний наказ та повідомити ТЦК та СП про результати. Хто може вручати повістки та як діяти, якщо працівник відмовляється їх отримувати?

Бронювання
20.11.2026
У Вінницькій ОВА критерії критичності викладено у новій редакції: що зміниться для підприємств
У Вінницькій ОВА оновлено критерії для підприємств, які претендують на статус важливих для забезпечення потреб територіальних громад в особливий період. Які показники мають виконати підприємства та що доведеться контролювати після отримання статусу?









