Так, це можливо.

Законодавство не встановлює чітких умов, підстав оголошення простою на конкретному підприємстві, також не встановлено жодних обмежень. Вирішення питання щодо оголошення простою повною мірою залежить від об'єктивних обставин, які склалися на підприємстві, та бажання роботодавця.

Отже, визнання ситуації простоєм належить до компетенції керівника, який оцінює реальну можливість установи функціонувати в умовах недофінансування.
Суди зазвичай визнають простій законним, якщо роботодавець належним чином оформив наказ та довів, що об'єктивні обставини унеможливили роботу у звичному режимі.

Простій визначають як тимчасове зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов для її виконання, дією непереборної сили чи іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199).

Організаційні та технічні умови при простої стосуються причин зупинки роботи (наприклад відсутність сировини, поломка обладнання, аварія, тощо ). Простій не обовязково застосовувати для всього підприємства. Його можна застосовувати для окремих підрозділів або працівників.

Але зменшення фінансування не звільняє державну установу від обов’язку оплати простою.
Піч час простою підприємства мають здійснювати виплати у розмірі не менше ніж дві третини тарифної ставки (окладу), встановленої працівнику, а також за згодою працівника його можуть тимчасово переводити на іншу роботу, враховуючи його професію та кваліфікацію. (ст.113 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680

Раді допомогти, звертайтесь ще!