Останнім часом у роботодавців виникають питання стосовно працівників, які отримують повістки ТЦК, але не з’являються за викликом. Не рідко звучить припущення: якщо працівник систематично ігнорує повістки, його можна звільнити. Але з погляду трудового законодавства це не так. Судово-юридична газета розповіла про права та обов’язки як роботодавців, так і працівників.
Повістка ТЦК і робота: чи є підстава для звільнення
Кодекс законів про працю (далі – КЗпП) містить чіткий і закритий перелік підстав для звільнення працівника. Вони визначені у статтях 36, 40 та 41 КЗпП. І в цьому переліку немає такої підстави, як неявка до територіального центру комплектування або ігнорування повістки. Тобто сам факт того, що працівник не виконує вимоги ТЦК, не дає роботодавцю юридичного права розірвати трудовий договір.
Також зазначимо, що роботодавець не є органом, який контролює виконання військового обов’язку. І не може застосовувати за це трудові санкції
Водночас Закон України від 09.10.2025 №4630-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану» вніс зміни до законів щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану та уточнює правила бронювання і працевлаштування військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, зокрема у сфері ОПК.
Документ передбачає можливість тимчасового бронювання працівників навіть за наявності порушень військового обліку – відсутності або неналежного оформлення документів, неуточнення даних чи перебування в розшуку – строком до 45 днів з моменту працевлаштування. У разі усунення порушень працівник підлягає подальшому бронюванню на загальних підставах, однак бронювання не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку.
Якщо ж протягом 45 днів працівник не усуне порушення, роботодавець може ініціювати припинення трудових відносин відповідно до оновлених норм законодавства.
В Мінекономіки зазначають, що звільнення працівника, який не привів військово-облікові документи у відповідність протягом строку випробування, є правом роботодавця, а не його обов’язком.
Попри відсутність прямої підстави для звільнення через ТЦК, трудові відносини можуть бути припинені на загальних підставах, визначених КЗпП.
Найчастіше це:
- п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП прогул без поважних причин;
- п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП – систематичне невиконання трудових обов’язків;
- інші підстави, передбачені ст. 36 та 41 КЗпП.
Але у всіх випадках роботодавець має довести саме порушення трудової дисципліни, а не факт взаємодії працівника з ТЦК.
Хто відповідає за неявку до ТЦК
Питання військового обліку регулюється спеціальним законодавством – зокрема, Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон №2232) та Законом України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Саме ці акти визначають обов’язок громадянина з’являтися за викликом ТЦК.
Контроль за виконанням цих вимог здійснюють уповноважені органи – ТЦК, поліція та суд.
Чи можна звільнити через «прогул»
Існує варіант, який інколи застосовують на практиці, – це звільнення за прогул. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, прогул – це відсутність на роботі без поважних причин. В тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Але ключовим є саме поняття «поважні причини».
Якщо працівник відсутній, тому що його викликали до ТЦК і він має підтвердження цього (повістку, припис або інший документ), така причина може визнаватися поважною.
Отже, сам факт ігнорування повістки не дорівнює автоматичному прогулу
Роботодавець зобов’язаний оцінювати кожну ситуацію окремо і мати підтвердження відсутності без поважних причин.
Проте, не можна звільнити за прогул працівника, якщо його робоче місце знаходиться в зоні активних бойових дій і відсутність пов’язана з цими обставинами.
Окремо розглянемо ситуації з так званими приписами ТЦК. Припис ТЦК сам по собі не є підставою для увільнення працівника від роботи із збереженням місця роботи та середнього заробітку. Це випливає з положень ч. 2 ст. 21 Закону №2232 де йдеться про звільнення від роботи у випадках виконання обов’язків, пов’язаних із військовим обліком або медичними оглядами, але за наявності належного документального підтвердження.
Підкреслимо, що припис не означає мобілізацію і не підтверджує факт зарахування до військової служби. А отже, підстав для застосування гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП, у такому випадку немає.
Обов’язки роботодавця: що потрібно робити на практиці
Роботодавець не має права звільняти працівника через сам факт повістки чи припису ТЦК. Але у нього є інші обов’язки, пов’язані з військовим обліком. Зокрема, підприємство повинно:
- вручати працівникам повістки, отримані від ТЦК,
- фіксувати відмову від отримання або неявку
- повідомляти ТЦК про такі випадки.
Ці обов’язки прямо випливають із законодавства про військовий облік.
Якщо прийшла повістка на підприємство: Роботодавець видає наказ про оповіщення, ознайомлює працівника під підпис, забезпечує його явку (відпускає з роботи) та звітує до ТЦК.
Якщо працівник відмовляється підписати повістку: Роботодавець складає комісійний акт про відмову, передає його до ТЦК. На цьому місія роботодавця завершена – звільняти за це не можна.
За порушення правил військового обліку штрафує виключно ТЦК за ст. 210-1 КУпАП (штрафи на посадових осіб підприємства наразі складають від 17 000 до 25 500 грн).
Джерело: sud.ua
Статті на тему:
Наказ про увільнення від роботи на час уточнення облікових даних у ТЦК СП
Штрафи та інша відповідальність у питаннях військового обліку
Військовий облік від А до Я: все, що треба у 2026 році
Звільнення відсутнього працівника: яку підставу краще вибрати
