Новий Трудовий кодекс: працівникам хочуть скоротити соцвідпустку та збільшити надурочні роботи

Заступник Голови Федерації профспілок України (далі – ФПУ) Ігор Москаленко прокоментував проєкт Трудового кодексу України (далі – проєкт ТКУ), внесений Урядом 2 вересня 2026 року під №16010:

Навів ключові «дзвіночки», що звужують права працівників:

1. Договірність – тільки для рівних

Твердження, що трудові відносини стануть більш договірними, правдиве лише наполовину. Договірне регулювання працює добре тоді, коли сторони рівні. Але працівник, який шукає роботу, здебільшого не може диктувати роботодавцю умови контракту – так само як позичальник не диктує банку відсоткову ставку.

Там, де закон сьогодні гарантує базовий захист, а проєкт ТКУ замінює його «домовленістю сторін», у підсумку програє саме працівник.

2. «Гнучкість» звужує, а не розширює

Чиновники наголошують, що новий ТКУ дасть людям більше можливостей поєднувати роботу із сімейними обов'язками.

Теза правильна – питання в тому, що стоїть за нею на практиці.

Порівняно з чинним законодавством проєкт ТКУ звужує коло тих, хто може претендувати на гнучкі форми зайнятості:

1. скорочуються категорії працівників з правом вимагати надомну чи дистанційну роботу;
2. зменшуються гарантії щодо залучення до нічних і надурочних робіт та відряджень.

Тобто саме ті, кому гнучкість потрібна найбільше – батьки з малими дітьми, люди з інвалідністю, ті, хто доглядає за родичами – ризикують втратити частину захисту, яку мають зараз

Гнучкість у проєкті ТКУ – це ще й гнучкість для роботодавця швидше та простіше звільняти працівників.

3. Соціальний діалог на папері

На словах роль соціального діалогу посилюється. На практиці проєкт ТКУ дозволяє роботодавцю ухвалювати локальні акти без погодження з профспілкою, а обов’язкову згоду профспілки на звільнення буде замінено формальними консультаціями, а дієвий на сьогодні механізм ініціювання профспілкою звільнення керівника, який порушує трудове законодавство – скасовується.

Чи це справді посилення діалогу – питання риторичне.

4. Зарплата без прив'язки до норми

У ФПУ погоджуються з тезою, що заробітна плата – це результат праці, а не просто виплата.

Але тоді постає питання:

Чому в проєкті досі немає прив'язки мінімальної зарплати до середньої по галузі на рівні не нижче 50%, як вимагає Директива ЄС 2022/2041?

Гарні слова про гідну оплату мають підкріплюватися конкретною нормою, а не залишатися декларацією.

5. Цифри, про які замовчують

Розбіжність між гаслами й жорсткими для працівника нормами простежується по всьому тексту проєкту ТКУ.

Про погіршення соціальних гарантій – при залученні до нічних і надурочних робіт, наданні соціальних відпусток, охороні праці жінок – публічно чомусь не згадують.

А в самому документі закладено:

1. скорочення соціальної відпустки з 10 до 7 днів (і з 17 до 10 днів за наявності кількох підстав);
2. збільшення дозволених надурочних робіт до 180 – 250 годин на рік замість нинішніх 120;
3. розширення категорій працівників, яких залучатимуть до нічних і надурочних робіт та відряджень виключно за ініціативою роботодавця – замість чинної вимоги отримувати їхню згоду.

Це теж «новий ринок праці». Питання лише, чи він справді для людини праці.

Два роки консультацій – і жодна «червона лінія» не врахована

Влада справедливо наголошує, що працівники, роботодавці й держава мають бути рівними сторонами соціального діалогу, а профспілки – мати реальний інструмент впливу на трудову політику. У ФПУ цю позицію повністю підтримують. Питання лише, наскільки вона відповідає дійсності.

Мінекономіки називає проєкт ТКУ результатом майже дворічної спільної роботи з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами. Це правда: два роки ФПУ надавала численні зауваження на захист людини праці, а до попередньої редакції, законопроєкту №14386, сформулювала чіткі «червоні лінії» – принципові позиції, без яких документ не можна вважати збалансованим.

У новій редакції, законопроєкту №16010, їх так і не врахували

Ба більше, 2 вересня 2026 року уряд повторно подав проєкт ТКУ до Верховної Ради за спеціальною процедурою, що застосовується в умовах воєнного стану – тобто знову без повноцінного погодження з профспілковою стороною.

Нова редакція лише частково врахувала технічні коментарі експертів Міжнародного бюро праці МОП

Це і є той самий «реальний інструмент участі» на практиці: після майже двох років спільної роботи фінальне рішення все одно ухвалюється без погодження з тими, кого воно стосується найбільше.

У Федерації профспілок наголошують, що не проти трудової реформи як такої – Україна давно потребує оновленого трудового законодавства, особливо в контексті післявоєнної відбудови та інтеграції до європейського ринку праці. Але реформа не може проводитися за рахунок звуження прав і гарантій найманих працівників чи встановлення монополії роботодавця у регулюванні трудових відносин.

Тому ФПУ наполягатиме на доопрацюванні проєкту ТКУ з урахуванням принципової позиції профспілок.

Джерело: ФПУ

Схожі публікації:

Трудовий кодекс змінить правила роботи в Україні: 10 нововведень для працівників і роботодавців

Новий проєкт Трудового кодексу: що насправді зміниться для роботодавців і працівників

277 сторінок нових правил праці: Уряд повторно вніс Трудовий кодекс до Ради

Україна отримає новий Трудовий кодекс: Кабмін зареєстрував законопроєкт №16010