МОЗ нагадує, що внутрішньо переміщені медики можуть працевлаштуватися у тих регіонах, де вони перебувають. Таку можливість передбачено для тих медиків, які через війну втратили свої робочі місця та були вимушені шукати інші можливості працевлаштуватися у більш безпечних регіонах.
Йдеться про механізм забезпечення їх робочими місцями, який врегульовано наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.03.2022 № 414.
У разі працевлаштування облік робочого часу медпрацівника, який тимчасово змінив місце проживання, здійснюється у медзакладі, до якого його направлено. Далі ці дані спрямовують до медзакладу за основним місцем роботи, після чого працівник охорони здоров’я отримує заробітну плату.
На сьогодні вже 4 715 внутрішньо переміщених медиків скористались можливістю працевлаштуватися у медзакладі іншого регіону.
Серед них: 2 079 лікарів, 1 710 фахівців (медичних сестер/братів, акушерів, фельдшерів, асистентів фармацевтів) та 926 технічних працівників.
Найбільше працевлаштованих лікарів та інших професіоналів у сфері охорони здоров’я зареєстровано у Львівській – 285, Дніпропетровській – 218, Полтавській – 152 та Запорізькій областях – 144 особи.
Найбільше працевлаштованих медичних сестер та інших фахівців у сфері охорони здоров’я зареєстровано у Дніпропетровській – 335, Запорізькій – 220, Полтавській – 202 та Харківській областях – 145 осіб.
За допомогою інформаційно-аналітичної системи «MedData» проводиться збір та узагальнення інформації щодо кадрових потреб у медзакладах кожного регіону. Визначені особи ЗОЗ подають до системи оновлену інформацію щодо кількості внутрішньо переміщених медиків із розподілом їх за групами, зокрема:
- зараховані на основне місце роботи;
- зараховані за сумісництвом;
- виконують професійні обов’язки поза основним місцем роботи, але табелюються за основним місцем роботи.
Звертаємо увагу, що порядок працевлаштування в іншому закладі охорони здоров’я для внутрішньо переміщених медичних працівників такий же самий, як і в разі звичайного працевлаштування.
Медик подає стандартний пакет документів, зокрема:
- паспорт або ID-картка – документ, що засвідчує особу;
- ідентифікаційний номер;
- документ, що підтверджує освіту та професійну кваліфікацію (диплом, сертифікат лікаря-спеціаліста, посвідчення про кваліфікаційну категорію);
- документ, що підтверджує професійний стаж (трудова книжка);
- заява з проханням про прийняття на роботу.
Джерело: МОЗ