Кодекс законів про працю дозволяє прийняття на роботу неповнолітніх громадян з 16 років, а за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, – з 14 років – для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час (ст. 188).
З неповнолітнім працівником роботодавець зобов’язаний укласти письмовий трудовий договір, в якому зазначені всі умови роботи, зокрема режим роботи, розмір заробітної плати, дати виплати заробітної плати, тривалість відпустки.
Примітка редакції: у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»)
Але, як зазначають фахівці Держпраці, молоді люди часто погоджуються на неофіційну роботу.
Натомість легальне працевлаштування - це:
- оплата листків непрацездатності;
- офіційна відпустка та виплата відпускних;
- права на пенсію.
Також Держпраці нагадує про додаткові пільги та гарантії у сфері праці для молоді, зокрема:
- гарантію надання першого робочого місця;
- відсутність випробувального терміну;
- пільги в галузі охорони праці, відпусток та робочого часу.
Джерело: Держпраці
