Стаття 47 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) зобов’язує роботодавця в день звільнення працівника:
- видати йому копію наказу чи розпорядження про звільнення (це стало обов’язковим за будь-яких підстав звільнення з 2021 року);
- письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП;
- на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, якщо вона зберігається в працівника.
Вебінари – це не лекції. Це ваша підтримка у щоденній роботі. Зареєструйтесь просто зараз і отримайте максимум користі у форматі, який зручно дивитися навіть під час обіду
Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 №58 (далі – Інструкція №58), роботодавець або уповноважений ним орган у день звільнення має видати працівникові трудову книжку з внесеним до неї відповідним записом.
Якщо видача трудової книжки затримується з вини роботодавця, працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Днем звільнення в такому разі вважають день видачі трудової книжки
Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.
Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 Інструкції №58.
Джерело: Держпраці